Колаборація «Хартії» та «Трійки»: оптимізація військової підготовки чи політичне об’єднання — коментар

Об’єднання Другого і Третього корпусів для спільної підготовки піхотинців, сержантів та молодших офіцерів – шанс на переформатування українського війська на нових засадах, позбавлення радянського армійського спадку та нова перспектива для майбутнього Сил оборони України. Централізовані реформи «згори» у збройних силах силах можливі, але вони повільно і складно впроваджуються. Коли ж підрозділи самостійно впроваджують і масштабують вдалі досвіди, це підсилює обороноздатність держави. Так в розмові з Сергієм Жаданом прокоментував новину про запровадження спільних навчальних програм для військового персоналу  «Хартії» та «Трійки» військовий аналітик Василь Пехньо.

«На рівні молодших офіцерів і на рівні побудови корпусної системи іде напрацювання двох корпусів, аби об’єднати практики, поділитися кращим досвідом один з одним, щоб пішли відцентрові рухи. Щоб інші, хто зацікавлений в цьому — а я думаю, що в нас у війську вже з’явилося багато ініціативних, зацікавлених людей — щоби вони захотіли доторкнутися до цього, стати частиною, почерпнути для себе досвід. І якщо така важка бюрократична централізована система дуже важко рухається, інфантильно подекуди, то нехай хтось зацікавиться і побачить цей приклад, і воно тоді піде якісною зміною до українського війська», – сказав Пехньо.  

Стратегічним ризиком для українського війська є ризик втрати великої частини особового складу після закінчення війни: цивільні, які пішли боронити державу, залишать армію. Тому такі програми важливі не тільки «оперативно», у поточній ситуації:  

«З огляду на те, що в нас зараз дуже багато вчорашніх цивільних у війську, я думаю, що якщо армія отримає якісні зміни, в нас є шанс їх зберегти для майбутнього кадрового потенціалу війська.Якщо вони перспективу побачать, є шанс їх затримати, зачепити – і розвинути військо на краще. Я не дуже вірю в те, що реформи можливі на центральному рівні. У нас дуже багато процесів, які, на жаль, дуже важко рухаються на центральному рівні», – каже Пехньо.  

Горизонтальна взаємодія між двома корпусами також може бути позивним сигналом для інших підрозділів і системи вцілому, вважає Пехньо: 

«Мені так видається, що десь це може прорости, а далі потрібно, щоб з’являвся стимул підтягуватися до кращих. Можливо, міністр Федоров ці процеси змін буде підтримувати. Якщо суспільний запит з’явиться – через аналітиків, журналістів, через військових – влада піде за ним, вона залежна від суспільної думки. Це шанс на зміни впродовж, можливо, року-півтора», – сказав Пехньо.  

За його словами, новину про спільний проєкт «Хартії» та «Трійки» частина суспільства сприйняла як політичний прояв. Пехньо пояснює це тим, що в Україні «фантастично велика політична криза»: 

«Я теж ставив це питання обом комкорам – і Оболєнському, і Білецькому. Що означає об’єднання зусиль? Чого цим хочуть досягти? Що цим хочуть сказати? Як тільки перші з’явилися борди, на яких разом «Хартія» й «Трійка», всі почали ставити запитання: що це таке, що за об’єднання? У київській бульбашці почали говорити, що це політичне об’єднання, «половина ділить посади, інша половина наймає штаби» – оживився політичний процес, стовідсотково це відчувається. Багатьом цього хочеться, але це неможливо. Київській еліті хочеться цього процесу. Десь, можливо, і природою це продиктовано, тому що це свинство, те, що зараз відбувається в парламенті. Депутати ігнорують свою роботу, не ходять на засідання, пишуть заяви про те, що хочуть скласти мандат. В такий вирішально складний час для країни, коли потрібно вочевидь ухвалювати нормативні зміни щодо мобілізації, щодо багатьох процесів, парламент не працює». 

читайте також 

«Усе, що в нас було — це автомати та мотивація»: Коуч про шлях «Хартії» від ДФТГ до корпусу