Кінець опалювального сезону. Чи зростуть тарифи на комуналку – пояснення експерта
Опалювальний сезон у кількох містах України скінчився достроково, але говорити про те, що місцеві комунальні служби на цьому заощадили, не можна. Чи є у країні можливість утримувати ціни на комуналку на нинішньому рівні і чому ростуть борги за комунальні послуги, в ефірі Радіо Хартія розповів директор аналітико-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко.
«Населення оплачує те тепло, особливо в Києві, яке отримало. В переважній більшості будинків (99%) стоять лічильники тепла. Теоретично ми вийдемо в нулі, якщо всі заплатять за те тепло, яке спожили», – каже Сергієнко.
У переліку міст, де житло більше не опалюється, крім Києва — Дніпро, Кривий Ріг, Миколаїв, Луцьк, Херсон. Наприкінці березня очікується похолодання, тож люди знов увімкнуть обігрівачі. І це для споживачів, на думку Сергієнка, буде вигідніше, ніж централізоване опалення.
«Це завжди вигідніше, тому що у людини в руках штепсельна розетка. Як тільки стає жарко, можна вимкнути, а в системі централізованого опалення вимикати можна лише в незначній кількості будинків, де є квартирні лічильники і є вентиль, який можна перекрити. Але частка таких будинків в Києві, і в інших містах мізерна», – каже Сергієнко.
Чи може держава стримувати зростання тарифів
Собівартість електроенергії, яка виробляється на атомних електростанціях, за словами експерта, складає близько 1,5 грн, а на гідроелектростанціях – ще менше.
«Тобто є великий запас. Навіть якщо накрутити податки, то все одно до 4,32 грн (нинішній тариф на електроенергію. – ред.) буде далеко», – каже Сергієнко.
Нафтогаз, за словами експерта, теж має запас фінансової міцності, завдяки якому уряд може тримати на нинішньому рівні вартість і теплопостачання, і газопостачання.
Борги за комуналку ростуть
Борги українців за спожиті житлово-комунальні послуги складають 113 млрд грн. На кінець минулого року вони складали 106 млрд грн.
«Тобто є зростання, і це поганий фактор», – каже Сергієнко.
У Києві, за даними експерта, більшість боржників не сплачували комуналку протягом року. На це є і об’єктивні причини.
«Складне матеріальне положення переважної більшості населення через війну, через те, що багато людей покинули свої домівки, переїхали в інші місця або поїхали за кордон», – каже Сергієнко.
Та в боротьбі з боржниками, на думку експерта, комунальні підприємства мають діяти більш рішуче, звертатися до суду.
«У Києві понад 100 тисяч боржників, а до суду подали лише менше тисячі позовних заяв», – каже Сергієнко.
Судові позови стимулюватимуть споживачів оплачувати борги.
«Судовий шлях – найбільш ефективний, тому що справа розглядається по спрощеній процедурі, без виклику сторін. Київтеплоенерго принесе довідки, що рахунки не сплачені, і тоді суд приймає судовий наказ, йде до виконавчої служби, і виконавча служба протягом доби відкриває справу і може арештувати рахунки боржника», – каже Сергієнко.
Від початку повномасштабного вторгнення заборгованість за спожитий газ практично не зросла, на кінець 2025 року навіть зменшилась на 4%. Натомість заборгованість за електроенергію зросла в два в 2,2 рази. Більша фінансова дисципліна із розрахунками за спожитий газ, на думку експерта, пов’язана із тим, що газові служби частіше вдаються до відключень неплатників.
читайте також
Україна відновила 35% генерації електрики, але це не означає, що відключень світла не буде
