Екіпажі дронів рятують піхоту: Еней, начальник служби БПЛА «Хартії» про хартійський дух та перевагу над ворогом
Безпілотники стали стали головним засобом ураження у російсько-українській війні. Вони також розвідують, спостерігають за полем бою та зебезпечують логістику. Проте так було не завжди. У чому українські дрони переважають російські та чому робота кожного екіпажу БПЛА є критичною для успіху на фронті — в ефірі Радіо Хартія розповів Еней, начальник служби безпілотних систем 13-ї бригади НГУ «Хартія».
«До «Хартії» я приєднався ще у квітні 2022 року, коли тільки формувалось ДФТГ. Це був невеличкий підрозділ — людей 50-60, всі добровольці. Ми тримали позиції у тільки-но звільненій Руській Лозовій на північ від Харкова. І вже тоді командування розуміло: за безпілотниками майбутнє. Це основа, це «очі», це розвідка», — каже Еней.
Він підкреслює, що саме командування з перших днів усвідомило вирішальну роль дронів. На той момент могли запускатися лише деякі «крила» — дрони-розвідники літакового типу. Проте, за словами Енея, вже тоді стало зрозуміло: саме безпілотники стануть ключовим елементом цієї війни.
«Коли бригада вже формувалась, з’явилися перші безпілотні ударні підрозділи: роти ударних безпілотних авіаційних комплексів (РУБАК). На момент виходу підрозділу на перше бойове завдання у Серебрянське лісництво найскладнішими стали людські втрати. Ми втратили кількох пілотів — всі вони були добровольцями. Це дуже важко переноситься колективом. Але технічні проблеми, які виникали паралельно, ми вирішували оперативно і креативно. Для нас це не було складністю, це було завданням, яке треба виконати», — говорить Еней.
Він наголошує, що саме дрони дали українським підрозділам таку необхідну перевагу в умовах нестачі боєприпасів на найгарячішому напрямку перших років повномасштабної війни:
«Через те, що росіяни тоді не мали такої кількості дронів, перевага моментально переходила на нашу сторону. Ми це підтвердили у Серебрянському лісництві. А найбільш дієвим підсиленням БПЛА стало для піхоти в Очеретному на Донеччині. Там наші екіпажі працювали нон-стоп, без ротації та вихідних, і змогли стабілізувати лінію фронту».
Він пояснює, що ворог намагається наздогнати українців у сфері безпілотних технологій:
«Противник зараз веде з нами боротьбу і намагається забезпечити собі хоча б паритет. Вони використовують великі «Орлани», «Зали», дрони на оптоволокні, дрони-засідки. Але у них немає стільки мотивації, завзятості і креативу, як у нас. У нас краще розвинений офіцерський інтелект, інтелект солдатів, пілотів. Ми постійно змінюємо тактику, робимо комбіновані удари та операції — все те, чого у ворога поки немає».
За його словами, українські екіпажі досягли значного прогресу:
«Якщо казати про якість застосування дронів, то екіпажі мідл- та діпстрайків показали великий ріст. Так, у них більше «шахедів», але у багатьох моментах ми їх переважаємо. Коли ми почали розвивати РУБАК і роти протидії ворожим пілотам та танкам, це значно збільшило щільність ураження. Ворог не може пройти через бойові порядки наших дронів, які постійно контролюють небо. Ми збільшили глибину «сірої зони» від лінії бойового зіткнення до 15 кілометрів».
Особливу увагу він приділив напрямку наземних роботизованів комплексів, що активно розвивається у корпусі «Хартія»:
«Я впевнений, що найбільш перспективним для ближнього радіуса дії — до 10 кілометрів — стає розвиток наземних роботів. Від них залежить логістика, евакуація, вогневе ураження, мінування. Це напрям, який розвивається у геометричній прогресії».
Еней каже, що робота кожного екіпажу БПЛА важлива, навіть якщо не приносить миттєвий результат. Глибокий аналіз та планування бойових операцій — це частина ДНК корпусу, того самого хартійського духу:
«Після кожної великої операції ми проводимо аналітику бою. Кожен підрозділ робить свою важливу ланку роботи: протиавтомобільне чи протитанкове мінування, доставка провізії та палива, встановлення загороджень. Це робота, результат якої видно не одразу, але коли настає критичний момент — всі розуміють її важливість. І ворог отримує ураження».
