Чи перешкоджатиме Польща вступу України до ЄС на тлі претензій до історичної пам’яті
Загострення відносин між Польщею та Україною через різницю у ставленні до ОУН-УПА може набрати нових обертів. Зокрема, міністр оборони Польщі зробив заяву про те, що Польща не погодиться на вступ України до ЄС, якщо Україна не припинить вшановувати низку історичних діячів. Чому питання історичної пам’яті залишається настільки чутливим у відносинах двох країн, і через що польським політикам так важко відмовитись від використання його в політичних цілях в ефірі Радіо Хартія розповів політолог Андрій Рудик.
«Одним із стовпів національної ідеї польського етносу була, скажімо так, винятковість саме польського етносу, його певна жертовність, героїчність і таке інше. І в частину саме цього комплексу жертовності якраз лягає історія із Волинською трагедією 43-го року (1943 — ред.) і так далі. Це можна якраз помітити в тому, наскільки в останнє десятиліття в Польщі змінювалися саме наративи історичні щодо конструювання, взагалі бачення розвитку подальшого польського етносу і місця в Європі в цілому», — каже Рудик.
Питання історичної пам’яті, на думку Рудика, можуть стати інструментом політичного тиску і навіть перепоною на шляху України до євроінтеграції.
«Ми можемо згадати приклад Північної Македонії. Держава навіть змушена була змінювати власну назву — здавалося, цікавий прецедент доволі — задля того, щоб вирішити певні суперечності з Болгарією, з Грецією, задля того, щоб отримати зелене світло на рух до НАТО», — говорить Рудик.
Не відкидає політолог і того, що тема України польськими політиками використовується для електоральних балів. Це відбувалось в Угорщині у передвиборчій кампанії Віктора Орбана, також українську тематику використовував і Кароль Навроцький на президентських виборах у Польщі. Нейтралітет для будь-якої польської політичної сили у питанні України означатиме для неї, на думку політолога, самогубство.
«Можна пожартувати так, якраз ранок, щоб почати певним чином позитивно. Що якщо послухати низку європейських лідерів, якщо серйозно сприймати їхні такі заяви, то виявиться, що Україна — це ледь не велика імперія, яка там завдала кривди ледь не всім своїм сусідам. Хоча по факту ми історію добре знаємо. І це навпаки, сусіди завдавали нам кривди, ліквідували нашу державність, ділили нашу територію між собою», — каже Рудик.
Україна та Польща: чи загрожують нові заяви двостороннім відносинам
У випадку подальшого загострення конфлікту Рудик не виключає втручання Європейського Союзу і США у якості третьої сторони задля інтересів колективної безпеки.
«І по мірі того, наскільки заглиблюватиметься сам конфлікт, і наскільки просуватиметься євроатлантична інтеграція України, то там, відповідно, полякам, я підозрюю, скажуть, що, шановні, внутрішня політика внутрішньою політикою, але є питання колективної безпеки», — говорить Рудик.
У Європейському Союзі є приклади, коли країни з важкою історією взаємовідносин зупиняли конфлікти, пов’язані з історичною пам’яттю, на користь спільних економічних і безпекових інтересів. Йдеться, зокрема, про Францію і Німеччину, Польщу і Німеччину, і вже згадуваний кейс з Північною Македонією.
«Я згадував історію з Північною Македонією. Це ж не по доброті Греція і Болгарія дали згоду. Ну, на Афіни і на Софію натиснули, сказали, що, мовляв, згортайте свою історію, все це дуже цікаво, але залежить в даному випадку питання побудови архітектури безпеки на Балканах. Тому, відповідно, Македонію свого часу і долучили до НАТО, ну, відносно нещодавно», — сказав Андрій Рудик.
