Чи може Україна створити аналог Patriot: що кажуть експерти
Створення власного зенітно-ракетного комплексу для перехоплення балістичних ракет є надзвичайно складним завданням, особливо для компаній, які не мають досвіду в ракетобудуванні. Про це в коментарі Радіо Хартія розповів військовий аналітик Defense Express Борис Гулкевич.
«Компанія BlueBird Tech лише зараз набирає відповідних фахівців і формує команди, то для неї це буде дуже складно. Теоретично це можливо, але це потребуватиме багато часу», — каже Гулкевич.
Він також сумнівається, що такі проєкти можуть бути реалізовані у короткі строки.
«Якщо ми говоримо про озвучений наступний рік, то, напевно, це будуть не вони», — говорить Гулкевич.
Зенітний комплекс — це не одна система, а ціла екосистема
Він каже, що зенітно-ракетний комплекс — це сукупність багатьох компонентів, які повинні працювати як єдине ціле.
«Це саме комплекс. У нього входять одразу кілька елементів, і всі вони потрібні для точного перехоплення балістичної ракети», — каже Гулкевич.
Перший ключовий елемент — радіолокаційна система.
«Радар має побачити ціль і не мати сліпих зон, особливо над собою. Якщо є сліпа зона, противник обов’язково цим скористається», — говорить Гулкевич.
Навіть провідні країни постійно вдосконалюють ці системи.
«Навіть американці на своїх комплексах Patriot продовжують покращувати радари, щоб зменшити сліпі зони», — каже Гулкевич.
Найскладніше — створити ракету
Окремим викликом є створення самої ракети-перехоплювача.
«Ракета має влучити в іншу ракету. Це надзвичайно складне завдання», — говорить Гулкевич.
Для цього вона повинна мати сучасну систему наведення і високу маневреність.
«Потрібна радіолокаційна головка самонаведення і здатність маневрувати з високими перевантаженнями, щоб вразити ціль на зустрічному курсі», — каже Гулкевич.
Усе має працювати як єдина система
Окрім окремих компонентів, критично важливо інтегрувати їх у єдину бойову систему.
«Система має класифікувати цілі, прогнозувати траєкторію, розподіляти засоби ураження і передавати команди. Це дуже складна інтеграція», — говорить Гулкевич.
Він підкреслює, що навіть наявність усіх компонентів не гарантує успіху.
«Були випадки, коли комплекси теоретично могли перехоплювати балістику, але в реальних умовах цього не підтверджували», — каже Гулкевич.
Випробування — ще один критичний етап
Окрему складність становлять полігонні та бойові випробування.
«Недостатньо просто створити компоненти — їх потрібно перевірити в реальних умовах. І саме тут часто виникають проблеми», — говорить Гулкевич.
Чи реально зробити це швидко
За словами експерта, створення повноцінного комплексу за короткий час малоймовірне.
«Якщо говорити про один рік, то це можливо лише як збірка з готових рішень. Але повноцінна розробка — це роки», — каже Гулкевич.
Водночас він не виключає, що частину компонентів можна закупити за кордоном.
«Радари, наприклад, можна придбати. Це один із тих елементів, який доступний на ринку», — говорить Гулкевич.
Ризики і невизначеність
Гулкевич каже, що такі проєкти завжди пов’язані з ризиками.
«Ресурси витрачаються, але якщо проєкт не готовий у строк, це створює серйозні обмеження», — каже Гулкевич.
Також залишається питання міжнародної підтримки.
«Поки що багато залежить від постачань з-за кордону. Деякі системи лише обіцяють, але вони ще не підтверджені контрактами», — говорить Гулкевич.
Власна розробка — питання часу
Попри складність, він вважає, що Україна теоретично здатна розвивати такі системи, але це потребує часу і ресурсів.
«Я не здивуюся, якщо це займе кілька років. Хоча, якщо вдасться використати готові напрацювання, процес може бути швидшим», — сказав Борис Гулкевич.
