«Зате я не займалася соцреалізмом» — Ліна Костенко: велике інтерв’ю, частина друга

За що Григорій Кочур лаявся на Ліну Костенко, а Микола Бажан навпаки, хвалив? Про що був гнівний лист Дмитра Павличка до поетки? Чому Ліна Василівна шкодує про свій вірш до Павла Тичини?

Про це й інше — друга серія триптиху (перша частина) розмов Сергія Жадана з Ліною Костенко, записаних у листопаді 2024 та січні 2025 року для Радіо Хартія. Хронологічно ця розмова — перша, записана восени. Участь у розмові також беруть: Оксана Пахльовська, культурологиня, донька Ліни Костенко, та поет, засновник видавництва «А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га» Іван Малкович.

Зібрали для вас цитати з розмови — добірка аргументів, чому варто її переглянути.

Кочур дуже лаявся на мої переклади. Бажан навпаки. Бажан казав: Ліно, як це у вас переклади виходять без перекладацької гикавки?

Слухайте, я ж була запрещонная. Мені ж пощастило, розумієте? Дмитрові Павличку не пощастило, то він писав «Партія очі мої, партія серця моє». А мені пощастило, мене заборонили, і я собі писала, що я хотіла.

Коли мені було 17 років, десь зустрілись, там Копиленко був, Малишко, ще хтось. І Малишко питає: Дівчино, звідки ви так знаєте українську мову? Я здавалася страшно: як можна не знати українську мову? А вони ж мали рацію. Тоді була вона абсолютно знищена, витіснена мова.

Приносить мені свої вірші молодий поет. Чому ж не підтримати, чому ж не прочитати? Я згодилась. Я тоді була ще дуже добра. Зараз я можу і погнати, бо, слухайте, графомани — це щось страшне. Казав колись Дзюба: до мене збігаються сумасшедші з усієї України. Я тепер зрозуміла, що це таке.

Я собі колись постановила: те, в чому тобі відмовлено, те тобі не потрібно. Все. Не друкували? Ну, і під три чорти! Зате я не займалася соцреалізмом.

Дивіться другу частину розмови Сергія Жадана із Ліною Костенко. Під відео наводимо примітки: пояснення згаданих співрозмовникам імен та дат, явищ та подій. Їх також можна переглянути за посиланням.

Перейти вгору

1:35 Григорій Кочур (1908–1994) — легендарний перекладач, поліглот, шістдесятник. Перекладав із 28 мов, переклади охоплюють 26 століть.
1:39 Микола Бажан (1904–1983) — поет, перекладач, головний редактор «Української радянської енциклопедії».
2:02 Карло Каладзе (1904–1988) — грузинський радянський поет, драматург. Вважався засновником грузинської «пролетарської поезії».
3:01 Костянтин Ільдефонс Галчинський (1905–1953) — польський поет, перекладач. Майстер гротеску й абсурду.
3:16 Zwierzęta patrzą na nas («Тварини дивляться на нас») — вірш Галчинського.
3:43 Чеська поезія. Антологія. 1964 рік. За редакцією Григорія Кочура й Максима Рильського.
Словацька поезія: антологія. 1964 рік. За редакцією Григорія Кочура, Максима Рильського, Леоніда Первомайського.
4:06 Петер Безруч (1867-1958) — чеський поет, автор збірки «Сілезькі пісні». «Бернард Жар» — вірш чеського поета Петера Безруча, перекладений Ліною Костенко. Вийшов друком у журналі «Всесвіт», No2 за 1964.
5:40 Sakta — радянська радіола, виробництво Латвії.
6:05 Антологія польської поезії, 1979 рік. Упорядник 2 тому — Дмитро Павличко. Григорій Вервес, Микола Бажан — члени редколегії.
6:38 Віслава Шимборська (1923–2012) — польська поетка, есеїстка, критикиня. Лауреатка Нобелівської премії з літератури (1996).
6:42 Збіґнєв Герберт (1924–1998) — польський поет, есеїст, драматург. У 1980-х роках був «поетичним прапором» польської опозиції.

7:00 Марія Павликовська-Ясноржевська (1991–1945) — польська поетка, драматургиня. Пов’язана з групою Skamander. Гостро критикувала гітлерівський тоталітаризм.
7:12 Держлітвидав — «Дніпро», українське видавництво художньої літератури, яке за часів СРСР входило до п’ятірки найбільших видавництв світу.
7:50 Чеслав Мілош (1911–2004) — польський поет, прозаїк, перекладач, дипломат, юрист. Лауреат Нобелівської премії з літератури (1980).Праведник світу. Аналізував і критикував тоталітарні режими. В СРСР був
заборонений.
7:55 «Поневолений розум» — один з головних творів Мілоша, збірник есеїв, де він робить спробу пояснити привабливість сталінізму для західних інтелектуалів.
8:02 Дмитро Павличко (1929–2023) — поет-шістдесятник, публіцист. Ключові збірки: «Два кольори», «Таємниця твого обличчя», «Омела».
8:25 Марія Домбровська, Уршуля Козьол — польські письменниці.
8:49 За кадром говорить Іван Малкович — поет, засновник видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га», в котрому, зокрема, вийшло 4 томи Ліни Костенко.
9:27 Євген Попович (1930–2007) — перекладач, германіст. Чоловік перекладачки Ольги Сенюк. «Гра в бісер» — головний роман Германа Гессе.
9:59 Готгольд Ефраїм Лессінг (1729–1781) — німецький драматург, теоретик мистецтва і літературний критик-просвітитель. Основоположник німецької класичної літератури.
10:25 У перекладі Ліни Костенко текст Альбрехта фон Галлера «Альпи» звучить так:
«Тут над юрмами зел, над хрещатим листям, травою
Величаву голівку здіймає шляхетний терлич».
10:40 Вірш Германа Гессе, «Щаблі», у перекладі Ліни Костенко:

«Як в’яне цвіт, і молодість минає, і губить сонце промені останні».
10:58 Сергій Аверінцев (1937-2004) — російський філолог-славіст. Дослідник пізньої античності, раннього християнства і Срібної доби російської поезії. Почесний професор Києво-Могилянської академії з 1998.
11:42 «Як танець фей навколо порожнечі» — рядок із вірша з роману Германа Гессе «Гра в бісер».
13:14 Григол Абашидзе (1914–1994) — Радянський грузинський поет і письменник. Співавтор тексту Гімну Грузинської РСР.
13:39 Рауль Чілачава (нар.1948) — український дипломат, поет, перекладач і літературознавець. 1970-71 — редактор «Української Радянської Енциклопедії». Тоді ж вийшов альманах «Сонячне гроно: молода грузинська
поезія». Антологію грузинської поезії «Золотий виноградник» під редакцією Чілачави видано в 2005.
14:15 Райнер Марія Рільке (1975–1926) — австрійський поет-символіст, предтеча екзистенціалізму. Головні збірки — «Дуїнянські елегії», «Сонети до Орфея».
14:48 Микола Лукаш (1919–1988) — перекладач, поліглот (знав близько 20 мов), шістдесятник. Товариш Григорія Кочура, з котрим вони сповідували різні перекладацькі підходи.
15:09 Бесарабка — історичний район навколо Бесарабської площі в Києві.
15:20 Валерій Шевчук (нар. 1939) — письменник-шістдесятник, фантаст, майстер готичної прози, інтерпретатор українського літературного бароко.
15:50 Олександр Копиленко (1900–1958) — письменник, вояк полку ім. Костя Гордієнка Армії УНР.
15:53 Андрій Малишко (1912–1970) — поет, перекладач, літературний критик.
16:59 Василь Васильович Цвіркунов (1917–2000) — кінознавець, другий чоловік Ліни Костенко.
17:17 «Маруся Чурай» — історичний роман у віршах Ліни Костенко про легендарну українську піснярку 17 століття, часів Хмельниччини.
19:35 Іван Михайлович Дзюба — літературознавець, літературний критик, активний учасник українського руху за Незалежність.
20:31 Богдан-Ігор Антонич (1909–1937) — поет, перекладач, літературознавець. Збірки «Зелена Євангелія», «Привітання життя», «Книга Лева» та ін. В СРСР вперше виданий у 1967 під редакцією Дмитра Павличка.
20:34 Євген Маланюк (1897–1967) — поет, публіцист, сотник армії УНР. Псевдо — «Імператор залізних строф». Заборонений в СРСР.

21:19 «Спіраль» (1987) — поетична збірка Дмитра Павличка.

22:02 Юліуш Словацький (1809–1849) — один із трьох «національних поетів-пророків» польської літератури.

23:35 Іван Світличний (1929–1992) — поет-шістдесятник, літературознавець, критик. У 1973 засуджений на 12 років позбавлення волі.
24:03 «Нотатники «1936–1968)» — щоденникові записи й робочі нотатки Євгена Маланюка, видані «Темпорою» в 2008.
24:14 Вольфрам Бургардт (нар. 1935) — поет, перекладач, син письменника Юрія Клена.
24:51 Кам’яний Брід — район Луганська, де батько Ліни Костенко, Василь Григорович, працював директором школи як «двадцятип’ятитисячник».
25:20 «Двадцятип’ятитисячники» — робітники промислових підприємств великих міст СРСР, мобілізовані для здійснення масової колективізації.
25:27 Родина була з Київщини. Поетка народилась у 1930 році в Ржищеві.
28:10 Спілка письменників України.
28:24 Дмитро Білоус (1920–2000) — перекладач, педагог, поет, автор віршів для дітей.
28:28 Леонід Первомайський (1908–1973) — письменник, поет, перекладач єврейського походження.
28:41 Юрій Андрухович (нар.1960) — поет, письменник, перекладач. Член поетичної групи «Бу-Ба-Бу», постмодерніст.
28:49 Степан Пушик (1944–2018) — поет, журналіст, фольклорист.
29:00 «Небо і площі» (1985) — перша поетична збірка Юрія Андруховича.
30:08 Сільва Капутікян 1919—2006 — вірменська поетка, публіцистка.
30:25 У 1960 році Микита Хрущов на засіданні Генасамблеї ООН начебто стукав черевиком по столу на знак протесту проти виступу філіппінського делегата й обіцяв «показати кузькіну мать» (ідіоматична погроза). Фото
інциденту немає.
30:35 Роберт Рождественський (1932–1934) — російський поет.

32:02 Андрій Вознесенський (1933–2010) — російський поет-шістдесятник. У 1960 його перша збірка «Мозаїка» отримала гостру критику.
32:15 Леонід Новіченко — літературний критик, доктор філологічних наук.
32:38 Дем’ян Бєдний (1883–1945) російський поет українського походження, антирелігійний пропагандист.
33:32 Оксана Пахльовська (нар.1956) — поетка, письменниця, перекладачка, культурологиня. Донька Ліни Василівни.
33:36 Маріо Ґрассо (1932–2022) — італійський поет, прозаїк, літературний критик і журналіст. Переклав і впорядкував антологію творчості Тараса Шевченка.
33:46 Джузеппе Унгаретті (1888–1970) — італійський поет, представник герметичної школи поезії.
33:49 «Стілб» (Stilb) — італійський літературний журнал. Презентував, зокрема, «поезію метаморфози» — переклади Оксани Пахльовської цих поетів вийшли в 1983 році в журналі «Всесвіт».
36:46 Панас Любченко — радянський партійний діяч. Громадський обвинувач на процесі Спілки визволення України. Доклався до колективізації й Голодомору.
40:10 Наум Коржавін (Нехем’я (Емка) Мандель, 1925–2018) — російський поет, публіцист, драматург. В 1947 був звинувачений в антирадянській діяльності, засуджений і засланий як «соціально небезпечний елемент».
40:53 Семінари — напрямки, за якими навчалися в Літінституті.
41:14 Володимир Луговской (1901–1957) — російський поет, журналіст, воєнкор.
41:21 Михайло Аркадійович Свєтлов (1903-1964) — російський радянський поет, драматург єврейського походження.
41:57 Йосип Шкловський — український радянський астрофізик єврейського походження, член-кореспондент АН СРСР.
42:10 Передєлкіно — селище в Підмосков’ї, де з 1933 року було створено «посьолок» для письменників.
42:21 «Яковлевський будинок» — будинок-музей російського письменника Олександра Герцена в Москві (Іван Яковлев — його батько)

49:05 «Слово» — кооперативний будинок, побудований для літераторів у Харкові. Заселений у 1930. Більшість перших мешканців були репресовані.
49:37 Василь Еллан-Блакитний (1894–1925) — письменник, громадський діяч. Організатор і керівник першої спілки пролетарських письменників «Гарт».
50:00 Геродот наводить міф про походження скіфів, за яким у добу першого царя, Таргітая, скіфам впали з неба плуг, ярмо, сокира й чаша.
50:03 «Любіть Оклахому» — пародія Олександра Ірванця на вірш Володимира Сосюри «Любіть Україну» (1922).
50:17 Ігор Римарук (1958–2008) — поет-вісімдесятник, редактор журналу «Сучасність» у період видання його в Україні.
50:28 Лідія Петрівна Тичина — дружина Павла Тичини.
51:08 Юрій Смолич (1900–1976) — письменник, журналіст, автор мемуарів «Розповідь про неспокій». Співпрацював з радянськими спецслужбами.
51:29 Іван Драч (1936-2018) — поет-шістдесятник.
51:48 Олександр Довженко (1894–1956) — кінорежисер, класик світового кінематографа, письменник. Фільми «Земля», «Звенигора», «Арсенал», «Україна в огні» та інші.
52:15 Станіслав Тельнюк (1935–1990) — поет, прозаїк, літературний критик.
53:45 Ярина Цимбал (нар.1977) — літературознавиця, редакторка, дослідниця літератури 1920-х років. ЛітАкцент — український вебпортал про літературу (2007-2022)
55:55 Ольга Сенюк (1929–2019) — перекладачка з германських мов, зокрема творів Туве Янсон та Астрід Ліндґрен.
56:11 Марта Дзюба (нар.1943) — фізикиня, шістдесятниця, дружина Івана Дзюби.
56:52 «Інтернаціоналізм чи русифікація» — книга, в якій Іван Дзюба аналізує національно-культурну політику радянської влади і за яку був заарештований.
55:55 «Зимові дерева» — поетична збірка Василя Стуса, видана у самвидаві у 1970.

58:52 «Чорний романтик» — книга Івана Дзюби, літературне дослідження творчості Сергія Жадана.
59:59 «Де твоя лінія?» — пісня гурту «Лінія Маннергейма» (Сергій Жадан, Олег Каданов, Євген Турчинов).
1:01:10 Поїздка до Маріо Ґрассо.
1:01:26 Фікодіндія — опунція фікус-індіка, кактус із їстівними плодами.
1:02:00 «Ящірка Івашкевича» — вірш Ліни Костенко, присвячений Ярославу Івашкевичу, польському поету, засновнику літературної групи Skamander.
1:02:09 «Дивний сад Івашкевича» — ще не дописана книга спогадів Ліни Костенко.
1:04:28 Іван Юхимович Сенченко (1901–1975) — письменник, журналіст, належав до «Плугу» і «Гарту», потім до ВАПЛІТЕ.
1:04:31 Олена Станіславівна Компан (1916–1986) — історикиня, шістдесятниця, дружина Сенченка.
1:05:32 Марек Гласко (1934–1969) — польський письменник-нонконформіст, героями творів якого були переважно аутсайдери. Заборонений в Польщі протягом 20 років.
1:05:46 Автобіографія Марека Гласко «Красиві двадцятирічні» (1966).
1:05:53 «Pierwszy krok w chmurach», «Cmentarze» («Перший крок у хмарах», «Цвинтарі») — оповідання та повість Гласко.
1:06:02 Єжи Ян Пахльовський (1930–2012) — польський прозаїк, перший чоловік Ліни Костенко, батько Оксани Пахльовської.
1:07:13 Назим Хікмет Ран (1902-1963) — засновник сучасної турецької поезії, першим у Туреччині почав практикувати верлібр.
1:07:18 Володимир Мінач (1922-1996) — словацький письменник, публіцист.
1:07:42 Роберт Фіцо (нар.1964) — нинішній прем’єр-міністр Словаччини.
1:09:01 Ленінград — радянська назва Санкт-Петербурга.
1:09:45 Платон Кузьмич Ковальов — головний герой повісті Гоголя «Ніс», колезький асесор. У творі має звичку гуляти Невським проспектом.