І знову: «Йод іще не пити!» — авторська колонка Катерини Шаванової
Згадаймо, в ніч з 8 на 9 січня Росія вдарила балістичною ракетою «Орєшнік» по Львівській області, що викликало чималу хвилю тривоги. А пару днів тому українська розвідка повідомила, що за її даними, таких ракет на озброєнні у РФ не більше трьох-чотирьох, і загалом тут «більше політичного, ніж воєнного наповнення».
Але, зрозуміло, що сам факт застосування озброєння класу «балістична ракета середньої дальності» для удару по Україні автоматично несе загрозу й для усієї Європи, оскільки ця ракета може нести як звичайний заряд, так і ядерний. Є й інші загрози. Запорізька АЕС (найбільша АЕС Європи) окупована і майже чотири роки працює з порушенням норм ядерної та радіаційної безпеки.
Це вкотре нагадує нам, що українці мусять мати план дій на випадок будь-яких надзвичайних ситуацій, зокрема застосування ядерної зброї чи в разі аварії на АЕС. Цей план багатокомпонентний і специфічний для різних груп населення і підрозділів Сил оборони, але є в ньому і спільні пункти. Наприклад, йодопрофілактика.
То пити йод чи не пити? І до чого тут йод взагалі?
Багато хто помилково вважає, що «йод рятує від радіації». Ні, не рятує. Тут справа в іншому.
Один з небезпечних ізотопів, що вивільняється в атмосферу під час ядерних аварій, — йод-131, період його напіврозпаду близько восьми діб.
Йод — біогенний елемент, якого потребує щитоподібна залоза, особливо у дітей. Так історично склалося, що люди на нашій території майже не їдять морепродуктів, які є природним джерелом стабільного йоду, тому щитоподібна залоза жадібно вловлює і використовує йод будь-якого походження. Навіть якщо він радіоактивний.
Власне, саме тому препарати стабільного йоду важливо починати приймати одразу після попередження про витік радіоактивності.
Важливо: лише у формі для внутрішнього застосування — таблетки калію йодид-125. Денна доза для малюків до трьох років – 32 мг, для дитини 3-12 років — 62,5 мг, для підлітків від 13 років і дорослих до 40 років — 125 мг. Людям, старшим 40 років, йод не призначають. Чому — бо з віком щитоподібна залоза стає менш активною і не поглинає радіоактивний йод так, як у дітей чи молоді, а прийом калію йодиду може завдати більше шкоди, ніж користі.
Якщо вчасно прийняти «хороший» йод, то для радіоактивного йоду-131 просто не лишиться місця в щитоподібній залозі і він не зможе завдати шкоди.
Треба розуміти, що це не чарівна пігулка, яка врятує вас від радіації. Вона не замінить правильного укриття та, за необхідності, евакуації. Це препарат, який захищає лише один орган людини від шкідливої дії лише одного радіонукліда. Але і це дуже важливо. Тому не нехтуйте такою можливістю, передивіться аптечки свої та близьких, там має бути не лише турнікет, але й таблетки калій йодид.
Спиртовий розчин йоду, призначений для зовнішнього застосування, не підходить: він може спричинити серйозні ушкодження стравоходу і не захистить вас від дії радіації. Як і йодна сіточка. Але ним завжди можна намалювати собі або близькій людині щось зворушливе і підбадьорливе на улюбленій частині тіла: як таку собі листівку любові й підтримки.
читайте також
Chornobyl not Chernobyl: авторська колонка Катерини Шаванової
