«Гугл» знає все… про сержантів
Ця розмова із головним сержантом батальйону підтримки бригади «Хартія» на псевдо «Гугл» відбулася у День сержанта, 18 листопада. Хоча сержанти варті уваги у будь-який день, без спеціальних дат. «Гугл» — наочний приклад сержанта «нового зразка», який зневажає формальні підходи радянської армії і, як керівник інших сержантів, створює середовище для їх появи і зростання. Хто такий сержант у сучасному українському війську — пряма мова «Гугла».
Не офіцер, але командир
Я думав стати офіцером до того, як став сержантом. Точніше так: до того, як став сержантом у бригаді «Хартія». Я думав стати офіцером, щоби змінювати те, що я бачу. А зараз не думаю. Це вже можливо на моїй посаді.
Сержант – це командир. Тут, у «Хартії», це дійсно командир. Тут сержанта ніхто не закриває за бумажками, за комп’ютером, щоби він друкував якісь графіки.
Сержант – це людина, яку можна порівняти з ковалем. Який виковує з цивільної людини бійця – меч, який буде захищати Україну. Сержант – це навчання, сержант – це психологія, сержант – це лідер. Сержант – це рішення, які напряму стосуються поля боя. Він веде за собою людей, він ухвалює рішення, і це дуже велика відповідальність за життя цих людей.
Шлях у «Хартію»
Мій шлях військового почався з 2015 року. Мобілізація, тоді ще було АТО. Тоді взагалі поняття, хто такий сержант, – не було. Це був «погон», можливо, комусь заохочення. Давали своїм кумам-братам. «Сержант» нічого не означало. В армії це тривало десь до повномасштабного вторгнення.
Я пішов в сержантську школу, почав вчитися, займатися, щоби змінити це. Служив в іншій військовій частині, разом зі своїм батальйоном потрапив у «Хартію» – і тут я побачив, що таке сержант. Те, що я завжди хотів, чого прагнув, для чого розвивався. Тут це є.
Сержант – не діловод. Це командир, який ухвалює рішення. Це розумна адекватна людина, авторитет для особоого складу. З ним радяться офіцери. Він вирішує питання, він багато значить в армії. Виконує обов’язки по навченості особового складу — відповідно, сам постійно вдосконалюється, бо він не може вчити людей, якщо стоїть на місці і, відповідно, деградує.
Постійне навчання
Розкажу приклад з власного життя. Я вчився у навчальному центрі на спеціаліста з РХБ-розвідки (розвідка радіологічного, хімічного, біологічного зараження місцевості – ред.). І, як казав нам наш сенсей, офіцер, який викладав цей предмет: «Всі повинні вдягати ЗЗК (загальновійськовий захисний комплект – ред.) за 4 хв 20 сек, а ви, як спеціалісти з РХБ, повинні вдягати його за три хвилини. І я від вас цього доб’юсь». Так само сержант. Якщо всі повинні вкладатися по нормативах в певний час, сержант повинен в цьому бути кращим. І за ним тоді йдуть люди.
Вчитись можна багато де. Для цього є навчальні центри, підрозділи, які дають базу. Сержант повинен вдосконалюватись на війні. Війна зараз не статична, постійно змінюється, змінюються технології. Сержант повинен відповідати рівню. Для перемоги.
Я в основному читаю. Беру участь у навчаннях у своєму підрозділі, іноді проводжу заняття для своїх головних сержантів рот — посилені, не такі, як для всього особового складу. У мене багато специфічних підрозділів: у мене є сапери, є майстерня по виготовленню цікавих штук. Я з ними постійно спілкуюсь, вони постійно щось придумують, щось нове впроваджують. Мені дуже багато приходиться вкладати часу, щоби не стояти на місці і розуміти, про що вони мені кажуть.
Обов’язки і якості
Сержант повинен і планувати, і забезпечити, і контролювати. Він повинен вміти робити все. Отримати бойовий наказ, зрозуміти, що в ньому головне і довести до кожного бійця, щоби він зрозумів, як виконувати цю задачу. Сержант – це дуже розумна людина, яка має багато чого вміти. Чому не стають сержантами хто попало? Дуже прискіпливий відбір людей з такими якостями.
Сержант не може бути добрим. Командир не може в принципі бути добрим чи злим. Професійним – так. Людські якості: це повинна бути адекватна людина з розумом, розуміти особовий склад, що з ним відбувається, володіти трошки психологією, мати лідерські здібності, без них він не зможе повести за собою. Не може бути так, що сержант – класний психолог, його всі люблять, тому що він може послухати, але коли стосується виходу на бойову задачу, за ним люди не йдуть.
Певний порядок повинен бути у всьому. Армія відрізняється від якогось угрупування людей дисципліною. Але треба розуміти, що є «творчі» спеціальності, які можуть не зовсім підтримувати той порядок, який був при совдепії (що все має бути на своїх місцях) – ті ж сапери, наприклад, майстерні, які ремонтують і виготовляють БПЛА. У них є певний творчий безлад.
Якщо це бойовий підрозділ, там людина старшого віку, можливо, фізично не витягне ті задачі, які на нього покладаються. Тому що на бойові позиції заходити треба по 20 кілометрів, з перебіжками, зі схованками від дронів – це дуже складно, для молодих більше. А є такі специфічні майстерні, не буду про них розповідати, де потрібна голова, організаторські здібності, – там у мене є сержанти різного віку. Якщо в мене бойовий сержант виходить зі своїми людьми на задачі, повинна бути людина з життєвим досвідом, з якостями сержанта, яка може контролювати особовий склад, який залишається на місці в ППД (пункт постійної дислокації – ред.).
