Фото палаючих промислових об’єктів у Росії дає приємне відчуття причетності: посли Північно-Балтійських країн у Харкові
5-6 березня до Харкова із офіційним візитом прибула делегація дипломатів з країн групи NB8 — вперше за всю історію вони відвідали український регіон поза межами Києва. До групи входять вісім Нордично-Балтійських держав: Литва, Естонія, Латвія, Норвегія, Данія, Швеція, Ісландія, а також Фінляндія.
На зустрічі зі студентами Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, яка відбулась за модерації Сергія Жадана, військовослужбовця 2 корпусу НГУ «Хартія», посли говорили про довгострокове партнерство з Україною. Зокрема, допомогу в розвитку кіберсистем та виробництві дронів, розмінування та гуманітарні програми для дітей. Послухати розмову незабаром можна буде в ефірі Радіо Хартія.
«Україна — стовп безпеки Європи»
Ініціаторкою візиту стала Надзвичайна і Повноважна Посолка Литви в Україні Інга Станіте-Толочкене:
«Україна стає важливим стовпом безпеки в Європі. Ви не лише отримуєте допомогу, а й ділитеся досвідом. Ми дуже зацікавлені у реалізації спільних проєктів, зокрема, виробництві далекобійних дронів — обсяг фінансування за такими програмами становить уже 30 мільйонів євро. Щоразу, коли ми бачимо фото палаючих промислових об’єктів у Росії, маємо приємне відчуття причетності», — зазначила дипломатка. — «Також ми зацікавлені в локалізації оборонного виробництва в Литві і тут нам потрібна допомога України».
Вона нагадала, що Литва вже надала Україні понад мільярд євро військової допомоги, а також бере участь у програмах постачання боєприпасів, у передачі ракет для Patriot і разом з Ісландією очолює коаліцію з розмінування, сума допомоги від якої сягнула 120 мільйонів євро. Загалом, Литва є частиною кожної ініціативи з надання Україні зброї.
«Вчора під час зустрічей українські партнери дякували нам. Але насправді ви не повинні цього робити— це ми маємо вам дякувати, що ви тримаєте цю лінію оборони, захищаючи не лише суверенітет України, але й нашу незалежність».
Битва у кіберпросторі
Надзвичайна і Повноважна Посолка Естонії Аннелі Кольк нагадала, що війна точиться не лише на землі:
«Естонія, разом із Україною, є однією з найрозвиненіших країн у світі у сфері ІТ, і нашою головною метою є підтримка України у забезпеченні кібербезпеки. Росія атакує Україну не лише на фронті, завдаючи ударів по містах та селах, але й у кіберпросторі».
Після окупації 2014 року російські кібератаки посилювались, і саме тому Естонія разом із Люксембургом створили ІТ-коаліцію:
«Нашим завданням було і є вибудувати безпечну екосистему для України та її партнерів, щоб ми могли не просто відбивати російські кібератаки, але й атакувати у відповідь. Україна виграє цю війну, абсолютно впевнено. Але після повномасштабного вторгнення кібератаки з боку Росії посиляться. Отже, завдання коаліції — контратакувати. Так малі країни, як Естонія та Люксембург, стають прикладом іншим партнерам в тому, як разом ми можемо подолати Росію на всіх фронтах».
Дрони як зброя майбутнього
Надзвичайний і Повноважний Посол Латвійської Республіки в Україні Андрейс Пілдеговічс нагадав, що сьогодні для Латвії Україна є головним міжнародним партнером. Напередодні повномасштабного вторгнення його країна передала Україні 75 «стінгерів» для оборони Києва. Згодом саме Латвія стала ініціатором створення коаліції дронів:
«Зараз у коаліції 20 країн, здебільшого європейські, але також Австралія та Нова Зеландія. Цьогоріч доєдналися Бельгія та Туреччина. Ми вже зібрали 3 мільярди євро для розвитку української дронної індустрії.
Ми тренуємо українських військових, а українські військові тренують нас, особливо коли йдеться про перехоплення дронів».
Пан посол нагадав:
«У лютому 2001 року Ангела Меркель сказала моєму президенту: “Латвія ніколи не буде в НАТО. Розслабся, не мрій, перестань про це говорити”. В листопаді 2022 року нас запросили до складу НАТО. Вірте у свою націю, вірте у свою країну, і дуже важливо мати союзників і слідувати своїм пріоритетам і мріям.
Отримавши незалежність сто років тому, ми намагалися ізолюватися, бути невидимими. Ця політика не спрацювала, і на 50 років ми опинилися під окупацією. І тепер моя порада вам: допоможіть своїй країні отримати стільки друзів, наскільки можливо. Не слухайте іноземних лідерів, що кажуть вам не поспішати. Вірте у свою країну та йдіть до мети попри все».
Замість короткострокової допомоги — довгострокове партнерство
8,5 мільярдів доларів допомоги Норвегія надасть цьогоріч Україні в межах «Програми Нансена», з них сім — на військову підтримку, а півтора — на цивільні потреби.
«У нас немає сучасних військових матеріалів, які ми можемо вам надати, тому що характер сучасної війни кардинально змінився. Тож ми інвестуємо в українську оборонну промисловість, щоб виробляти тут, в Україні, те, що вам потрібно для самозахисту, але також сподіваємося, це може допомогти побудувати наші збройні сили та нашу оборону в майбутньому. Ідея полягає в тому, щоб перейти від короткострокової допомоги — до довгострокової співпраці», — зазначив Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Норвегії в Україні Ларс Рагнар Хансен.
Пан посол акцентував на тому, що всі партії в норвезькому парламенті підтримують необхідність допомоги Україні, жодної опозиції цій підтримці не існує.
Говорячи про те, що програма має також гуманітарну складову, пан посол нагадав: «Ця програма названа на честь Фрітьофа Нансена — можливо, найвідомішого у світі норвежця. Як перший Верховний комісар у справах біженців, він долав жахливі наслідки Голодомору і розповів світові про страждання українського народу. У Норвегії ми пам’ятаємо про це, тому й сьогодні працюємо, щоб привернути увагу світу до ситуації в України, коли принципи гуманізму знов під загрозою через ворога».
«Ми не можемо дозволити, щоб ви програли у війні»
«Україна будує набагато швидше, ніж європейські компанії. Набагато ефективніше та набагато дешевше. Через війну технологій, які ви використовуєте, ви знаходитеся абсолютно на передовій», — наголосив Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Данія в Україні Томас Лунд-Соренсен, говорячи про «данську модель» фінансування українського зброярства.
«Ми фінансуємо українську промисловість для виробництва зброї і пильно стежимо за прозорістю усіх процесів, щоб унеможливити корупцію. Зараз до нас доєдналася також Норвегія, тож правильніше буде назвати це не “данською моделлю” фінансування, а українською».
З 2022 року данці інвестували у підтримку України найбільше з усіх країн у відсотковому відношенні — до 3,3% власного ВВП. Лунд-Соренсен трохи поіронізував, що Данія з радістю поступиться іншим країнам, чиї внески у домогу Україні сягають менше 2% ВВП та підкреслив:
«Ми не можемо дозволити, щоб ви програли у війні. Та підтримка, яку ми зараз надаємо вам, не йде в жодне порівняння з тим, що нам довелось би витрачати на власну оборону, якби не ваша боротьба з росіянами».
«Нам потрібні знання ваших бійців»
Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Швеція в Україні Мартін Оберг нагадав, що його країна виділила цьогоріч на підтримку України 4 мільярди євро, і певна частина цієї суми йде на розвиток спільного військового виробництва. Україна та Швеція уклали серію відповідних договорів, але тепер потрібно розробити додаткові правові рамки, бо більшість шведських оборонних підприємств належать приватним власникам. Крім того, передача військових технологій між країнами завжди делікатне питання.
Шведам ще багато чому доведеться повчитися в українських бійців, переконаний дипломат:
«Ми не знаємо, як воювати під вкритим дронами небом — потрібно, щоб ви нас цьому навчили. Ми можемо скористатися вашими дронами, але ми не знаємо, як вибудувати оборону. Ми не можемо забрати ваших бійців з поля боя, бо вони потрібні вам самим, але нам потрібне їхнє розуміння того, як треба воювати».
Пан посол, як і його колеги, зауважив: «В межах уже усталеної української моделі ми та партнери з країн, які тут присутні, намагаємося не лише купувати технології та обладнання, а й створювати та розвивати їх разом».
«Ми миролюбна країна, але у мирні часи легко бути пацифістами»
Нині в Україні діють 15 спеціалізованих центрів допомоги дітям, що постраждали від насильства або стали його свідками, один з них — у Харкові. Тут вони отримують комплексну допомогу: від діагностики та консультацій психолога — до груп психологічної підтримки і реабілітації. Опитування постраждалих дітей проводиться лише один раз, також із залученням психолога, — щоб мінімізувати ревтравматизацію. У грудні 2024 ці центри внесли до переліку служб підтримки постраждалих від домашнього насильства та насильства за ознакою статі.
Першопочатково ісландці створили цю модель, Barnahús, в межах кримінального правосуддя щодо злочинів відносно дітей. Проте вона продемонструвала ефективність і в умовах повномасштабної війни — надто для підтримки дітей, яких щойно повернули з російської окупації.
Заступниця Надзвичайного і Повноважного Посла Ісландії в Україні Рагнхейдур Колсое вважає, що згодом ця програма допоможе зібрати свідчення для міжнародного трибуналу над російськими військовими злочинцями.
«Система “барнахусів” полегшить притягнення до відповідальності усіх винних за порушення міжнародного гуманітарного права. Підзвітність — це те, що потрібно після війни та конфлікту, Україна дуже добре усвідомила це, з першого дня війни почавши збір доказів та фактів для майбутніх судів. Ісландія підтримує цю ініціативу».
Пані Колсое наголосила на гуманітарному вимірі співпраці, розгорнутої її країною:
«В Ісландії немає армії, але ми при цьому є однією з держав-засновниць в НАТО, тому підтримуємо вас іншими способами. Ми вже маємо політичне рішення, що будемо надавати цю підтримку принаймні до 2028 року. Ми значним чином покладаємося на наших партнерів: і НАТО, і ЄС, і навіть присутня тут балто-скандинавська група — все це коаліції. Ми члени більшості існуючих союзів, тому що розуміємо їхню важливість.
Для нас тема війни є дуже чутливою: ми миролюбна країна. Проте легко бути пацифістами у мирні часи, тому ми намагаємося пояснити своїм політикам і простим громадянам важливість фінансування ініціатив із захисту України».
