Кругова оборона

«Я ліпше здохну, можете мене викинути на сміття, щоб я згнив заживо, але я в армію не піду» – так у студентські роки відповів батькові-кадровому офіцеру Саша Буль – співак, композитор, письменник, нині капітан ЗСУ, учасник російсько-української війни.

Як він пішов на війну, що побачив в армії, які психологічно найскладніші втрати має зараз, як народився хіт «Тримаєм посадку» – у «Круговій обороні» з Аллою Кошляк Саша ділиться особистим. Наприклад, як змінюється ставлення цивільних до військових, хто обізвав Сашка на дорозі «с.кою в погонах», чим закінчилася ця історія і чим мала б закінчитися, на його думку.

А ще в цій «Круговій обороні» – дуже багато про музику: західну, українську, російську, про обов’язок митця, волонтерство і збори.

«Там, де нема української культури, обов’язково з’явиться або російська, або англомовна. І кожен день треба стверджувати наше існування».

Як це робити? Давати концерти, збирати на них донати, розмовляти українською завжди і скрізь, подумати про місце в армії, якщо доведеться служити, — це рецепт журналістки, композиторки та співачки, лідерки гурту «Крихітка» Саші Кольцової. Але у кожного він свій.

У подкасті «Кругова оборона» з Аллою Кошляк Саша розповідає, як вижила від падіння ракети за 400 метрів від неї, і як це допомогло усвідомити, що здійснювати мрії треба швидко. Розмірковує про мобілізацію жінок, про зміни, що відбулися в армії з приходом цивільних, і аргументує, чому переконана, що вже за рік-два українська армія стане першою в Європі.

«Згодом буде зрозуміло, чому бути українцем — це честь, звитяга, і ми будемо пишатися тим, через що ми разом пройшли. Але це щоденний маленький подвиг: для когось перейти на українську з дитиною, для когось витерти російських виконавців з плейлиста, для когось повторити, як накладати джгут, — ми всі маємо щось маленьке щодня робити».

У цьому випуску «Кругової оборони» Сашко Сидоренко aka Фоззі говорить із Дмитром Третяком про роль таксистів у наданні першої домедичної допомоги; про те, навіщо в аптечках комікси; чому українці звикають до постійної небезпеки та чим це нам загрожує.

А ще, звісно, про «Харків рапасіті», чи відбудеться тут іще колись фестиваль «In da House», і взагалі, чи може це місто бути знову таким, як колись. Та й чи потрібно.

«Якщо сонячний день і не заслуга сил оборони, то те, що ми тут сидимо, — винятково їхня заслуга»: у третьому випуску подкаста «Кругова оборона» Сергій Жадан і Святослав Вакарчук зустрічаються в Харкові біля пам’ятника Шевченкові: саме тут у квітні 2022-го вони записували відео на підтримку міста, яке боролось.

Сидячи під все ще «закутаним» Тарасом, два музиканти й волонтери згадують першу весну великої війни та великі злами, які вона спричинила в суспільстві; діляться враженнями від того, як змінився Харків за ці роки; говорять про поступ культури в часи війни та застерігають: ворог домагається, крім іншого, ще й того, аби ми перестали читати книжки і ходити в театри.

Українська армія не захищає людей вибірково, вона захищає усіх, а отже й підтримувати її мають усі, — впевнені Сергій Жадан та Сергій Притула, обидва — засновники благодійних фондів.

У новому випуску подкаста «Кругова оборона» два волонтери говорять про те, чи можуть цивільні оцінювати роботу на фронті (спойлер — ні); чому важлива штабна робота; чим шкідливі російські інформаційні вкиди; чому системним фондам почали донатити менше; як на збори коштів впливають алгоритми фейсбуку, та в кого з них є «купа нерухомості» за кордоном. Спільно доходять висновку: «Ми не будемо конкурувати з росіянами в безжалісності до людей».