Життя під загрозою обстрілів, відбудова та освіта: як живе Малинівська громада
Малинівська громада Харківщини у 2025 році продовжує жити та працювати в умовах постійної безпекової загрози. Попри обстріли, руйнування інфраструктури та економічні труднощі, у громаді готуються до відкриття підземної школи, відновлюють соціальні об’єкти й забезпечують базові послуги для мешканців та ВПО. Про це в коментарі Радіо Хартія розповів начальник Малинівської селищної військової адміністрації Микола Семерʼянов.
Безпекова ситуація та населення
За його словами, постійна загроза безпеці, пошкодження житлової інфраструктури, внутрішнє переміщення населення та економічна нестабільність залишаються ключовими викликами для громади.
«Наша громада знаходиться в зоні можливих бойових дій та періодично зазнає ворожих обстрілів. Постійна загроза безпеці, пошкодження житлової інфраструктури та економічна нестабільність суттєво ускладнюють нашу роботу», — каже Семерʼянов.
Станом на сьогодні в Малинівській громаді проживає близько 7,5 тисяч мешканців, а також приблизно 3,4 тисячі внутрішньо переміщених осіб.
Освіта: підземна школа замість дистанційки
Наразі в громаді нараховується близько 56 дітей дошкільного та шкільного віку. Через безпекову ситуацію навчання відбувається онлайн, однак у найближчі місяці ситуація може змінитися.
«Ми завершуємо будівництво підземного укриття-школи. Орієнтовно за два місяці його буде введено в експлуатацію, і тоді наші діти зможуть повернутися до офлайн-навчання, щонайменше з останньої чверті», — говорить Семерʼянов.
За його словами, проєкт реалізується за кошти державного бюджету за підтримки Харківської обласної військової адміністрації. У разі роботи закладу у дві зміни, офлайн-заняття зможуть відвідувати і дошкільнята.
Економіка та робота для ВПО
До повномасштабної війни в громаді працювали п’ять заводів, які формували основну частину бюджету. Нині ж функціонує лише Малинівський склозавод.
«Ситуація складна, але ми намагаємося знаходити можливості, щоб люди працювали. Приблизно третина внутрішньо переміщених осіб змогли знайти роботу на території громади», — каже Семерʼянов.
Руйнування та відновлення
Внаслідок бойових дій у громаді пошкоджено 483 об’єкти, з них:
- 460 приватних житлових будинків,
- 13 багатоповерхівок (85 квартир),
- 2 заклади освіти,
- 1 заклад культури,
- 2 адміністративні будівлі та інші об’єкти соціальної інфраструктури.
«Школу в Мосьпановому ми поки не можемо відновити — на аварійні роботи потрібно понад 8 мільйонів гривень. Таких коштів у бюджеті немає, тому ми шукаємо гранти», — каже він.
Водночас частину об’єктів уже вдалося відновити саме завдяки міжнародній допомозі.
«Ми відновили дитячий садочок, який нині працює як простір. Ліцеї, дошкільні заклади та інші об’єкти також ремонтували за допомогою грантів. Ми дуже вдячні партнерам, які підтримують нас у цей складний час», — говорить Семерʼянов.
Медицина та кадровий дефіцит
У громаді працює одна базова амбулаторія та два ФАПи — у селах Мосьпанове та Стара Гнилиця. Туди раз на тиждень виїжджають сімейні лікарі.
«Основна проблема — кадровий дефіцит. Раніше в селах постійно працювали медсестри, які могли будь-якої миті надати допомогу. Зараз із медичними кадрами дуже складно», — каже Семерʼянов.
Евакуація та транспорт
Станом на зараз загальна евакуація в громаді не оголошена, однак план дій на випадок погіршення безпекової ситуації вже розроблений.
«У нас визначені пункти збору, є три автобуси та мікроавтобус, залучений додатковий транспорт. Якщо буде потреба — ми готові діяти», — говорить він.
Громада також забезпечує соціальні перевезення для тих, хто цього потребує. Діють маршрути Харків–Малинівка та Чугуїв–Малинівка, Чугуїв–Мосьпанове, Чугуїв–Стара Гнилиця.
Водночас залишається проблемою стан доріг до окремих сіл.
«Проєкти з відновлення доріг до Мосьпанова та Старої Гнилиці були ще до війни, але бойові дії зруйнували ці плани», — говорить Семерʼянов.
