Євроінтеграція без ілюзій: чому Україна не готова до вступу в ЄС у 2027 році — коментар експерта
Розмови про вступ України до Європейського Союзу у найближчі роки часто мають радше політичний, ніж реалістичний характер. Ключовими перепонами залишаються повна імплементація європейського законодавства та політичне рішення всередині самого ЄС. Про це в коментарі Радіо Хартія розповів політолог-міжнародник, виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження» Олександр Сушко.
За його словами, кожне українське керівництво традиційно декларує прагнення до швидкого вступу в ЄС, однак такі заяви часто не узгоджуються з реальним станом реформ.
«Кожне керівництво країни мріє, щоб за його каденції Україна вступила до Євросоюзу. Тому ми не вперше чуємо про якісь «ближчі» дати. Але ці заяви зазвичай не дуже стикуються з реальністю», — каже Сушко.
Дві ключові умови членства
Реальний процес вступу до ЄС складається з двох основних частин. Перша — повна імплементація європейського законодавства.
«Членство в ЄС передбачає повне впровадження спільного європейського права. Інших варіантів не існує. Україна, будемо відвертими, дуже далека від цього. Йдеться про сотні й тисячі сторінок законодавства, значна частина якого потребує глибоких реформ», — говорить Сушко.
За його словами, навіть за наявності сильної політичної волі ці зміни не можуть бути реалізовані за один-два роки, тим паче в умовах повномасштабної війни.
Друга умова — політичне рішення з боку Європейського Союзу, яке має бути ухвалене одностайно.
«Сьогодні ми бачимо, що щонайменше одна країна виступає проти. І це фактор, з яким доводиться рахуватися», — каже Сушко.
Чому 2027 рік — нереалістичний
Олександр Сушко говорить, що не варто встановлювати короткі і нереалістичні часові рамки, зокрема розмов про вступ у 2027 році.
«Як фахівець я точно не ставив би таких коротких часових маркерів. Потім доведеться пояснювати, чому вони не реалізувалися», — говорить Сушко.
На думку експерта, за умови суттєвого прискорення реформ і сприятливої політичної ситуації в ЄС реалістичним горизонтом може бути 2030 рік.
«Якщо Україна набере максимально можливого темпу впровадження європейського законодавства і в Євросоюзі буде готовність до політичного рішення — без фактора Орбана — тоді можна серйозно говорити про 2030 рік», — каже Сушко.
Де найбільші гальмування
Серед сфер, де Україна просувається найповільніше — екологічна політика та аграрний сектор.
«Це ті сфери, де реформи дуже глибоко зачіпають економічні інтереси бізнесу», — говорить Сушко.
Зокрема, йдеться про заборону використання низки пестицидів і хімічних речовин, які в ЄС вважаються неприйнятними, але досі застосовуються в Україні.
«Наші аграрії кажуть, що швидка відмова від цих речовин призведе до зниження врожаїв і втрати конкурентоздатності. Але в Європі на це пішли заради захисту здоров’я споживачів», — каже Сушко.
Не менш складною є й екологічна реформа, яка потребує значних фінансових ресурсів і змін у промисловості, енергетиці та інших галузях.
«Прискорене» членство — з обмеженнями
Ідея так званого прискореного або неповного членства України в ЄС є скептичною.
«Членство в обхід реформ — це фантазії. А якщо йдеться про прискорене приєднання, то воно, ймовірно, означатиме обмежені повноваження», — говорить Сушко.
За його словами, у такому випадку країна не зможе повноцінно брати участь у прийнятті рішень у ЄС і не матиме повного доступу до спільного ринку.
«Членство без повноцінної участі в ухваленні рішень може бути не надто привабливим для України», — сказав Олександр Сушко.
