Як ветеранам знайти роботу після служби: результати програми «Навички для інклюзивності»
Тема інтеграції ветеранів і ветеранок у цивільне життя та їхньої професійної реалізації на ринку праці стає дедалі актуальнішою. Тисячі людей повертаються з військової служби і шукають можливості застосувати свій досвід або здобути нову професію. Про це в коментарі Радіо Хартія розповіла локальна координаторка проєкту «Навички для інклюзивності» громадської організації «Український професійний розвиток» Оксана Сердюк.
За її словами, організація працює у сфері професійного розвитку дорослого населення з 2013 року, а після повномасштабного вторгнення значно посилила підтримку людей, звільнених із військової служби, а також осіб з інвалідністю.
«Сьогодні тема інтеграції ветеранів і ветеранок у цивільне життя та їхньої професійної реалізації стає дедалі актуальнішою. Тисячі людей повертаються з військової служби і шукають можливості застосувати свій попередній досвід. Наша громадська організація працює у сфері професійного розвитку дорослого населення з 2013 року, і після повномасштабного вторгнення ми значно посилили свою роботу саме у напрямку підтримки людей, звільнених з військової служби та осіб з інвалідністю», — говорить Сердюк.
Проєкт «Навички для інклюзивності» реалізується за фінансової підтримки
Європейського Союзу, Німеччини, Польщі, Естонії та Данії в межах мультидонорської ініціативи Skills for Recovery.
У межах програми учасники можуть здобути нову професію або підвищити свою кваліфікацію. Навчання проходить у форматі коротко- та середньострокових курсів тривалістю до шести місяців.
«Ми даємо можливість людям за достатньо короткий термін здобути нову професію або підвищити свою кваліфікацію і вийти на ринок праці більш підготовленими», — каже Сердюк.
Навчання охоплює вісім професій у чотирьох сферах економіки: будівництві, логістиці, сільському господарстві та сфері послуг. Серед спеціальностей — електрик, слюсар-ремонтник, багатопрофільний оператор верстатів, спеціаліст із діагностики автомобільної електроніки, оператор агродронів, тракторист, касир, а також фахівець із радіозв’язку та електроніки.
За словами Оксани Сердюк, більшість із цих спеціальностей технічні, і військовий досвід часто допомагає ветеранам швидше опановувати нову роботу.
«Попередній військовий досвід дуже добре лягає на ці професії. Вони також є затребуваними на ринку праці, адже сьогодні українська економіка потребує саме робітничих спеціальностей. Ветеран, який повертається до цивільного життя, може обрати напрям, що відповідає його досвіду або новим навичкам, здобутим під час служби», — говорить Сердюк.
За час реалізації програми до неї долучилися вже понад 540 людей. Більш як 200 із них завершили навчання.
«Коли учасники тільки розпочинали навчання, близько 60% з них планували працевлаштовуватися за новою професією. Приблизно 20% приходили для підвищення кваліфікації — вони вже мали певний досвід, але потребували його оновлення. Водночас близько 11% випускників отримали пропозиції роботи одразу після завершення навчання», — каже Сердюк.
Вона говорить, що частина ветеранів потребує додаткового часу для реабілітації, тому працевлаштування може відбуватися не одразу після завершення навчання.
«Наші учасники — це люди, які звільнилися з військової служби, часто мають поранення або потребують відновлення. Тому повернення до повноцінної зайнятості іноді займає більше часу. Але навіть 11% працевлаштованих одразу після навчання — це важливий показник того, що це навчання не заради навчання, а для реальної професійної реалізації», — говорить Сердюк.
Проєкт наразі завершує одну зі своїх фаз і діятиме до 1 травня, однак команда веде перемовини щодо його продовження.
Оксана Сердюк каже, що ветерани можуть стикатися з певними труднощами під час пошуку роботи, однак бізнес поступово адаптується до нових умов.
«Бізнес починає реагувати на нові потреби. Підприємства модернізують робочі простори, переглядають графіки роботи, іноді навіть змінюють корпоративну культуру. Це відбувається поступово, але процес уже розпочався», — каже Сердюк.
Серед найбільш поширених перешкод — фізичні обмеження після поранень, які можуть ускладнювати роботу з обладнанням.
«Іноді людині фізично складно працювати на певному обладнанні через поранення. Але часто вирішення може бути досить простим — додаткова сходинка до верстата, платформа або збільшений шрифт на панелі керування», — говорить Сердюк.
Команда проєкту також працює над створенням своєрідного «містка» між роботодавцями та ветеранами. Зокрема разом із Державна служба зайнятості України розробляють спеціальний гайд для роботодавців.
«У цьому гайді ми пояснюємо, як практично і коректно інтегрувати ветеранів та людей з інвалідністю у робочі процеси. Також розповідаємо про можливості та підтримку для підприємств, які беруть на роботу колишніх військових», — каже Сердюк.
Жінки становлять близько 13–15% учасників програми. За словами Оксани Сердюк, вони обирають не лише традиційні професії.
«Якщо ви думаєте, що жінки обирають лише роботу касирів — це не так. Ми бачимо жінок серед операторів верстатів із ЧПК, операторів дронів і навіть слюсарів-ремонтників транспортних засобів», — говорить Сердюк.
Проєкт реалізується у 13 регіонах України. Подати заявку на участь можна через сайт або соціальні мережі організації.
«Щоб долучитися до проєкту, достатньо заповнити електронну форму. Ми зв’язуємося з кожним кандидатом, обговорюємо його очікування та можливості. Якщо група вже набрана, людина залишається у базі й отримує пропозиції долучитися до наступних наборів», — сказала Оксана Сердюк.
