Викрадення людей із Грабовського: що відомо про долю цивільних, яких вивезли до Росії

У ніч на 20 грудня 2025 року російські військові зайшли до прикордонного села Грабовське на Сумщині та вивезли звідти близько 50 цивільних мешканців. Доля більшості з них досі невідома. Про це у коментарі Радіо Хартія розповіла журналістка та співзасновниця медіа «Кордон.Медіа» Альона Яцина.

За її словами, у Сумському районі фронт проходить через кілька громад, а подекуди заходить на територію області тричі.

«У Сумському районі, насправді, не можна говорити просто про обстріли — там фактично проходить лінія фронту. Вона приблизно за 20 кілометрів від Сум, але ця лінія не є чіткою: десь це 18 кілометрів, десь 22. Фронт проходить через три громади району. Тому говорити про окремі обстріли складно — там постійно тривають бойові дії, час від часу відбуваються штурми, інколи по кілька разів на добу», — говорить Яцина.

Також у межах району є ще дві громади — Білопільська та Краснопільська — де ситуація залишається складною. За словами журналістки, бойові дії там також відбуваються регулярно.

Викрадення цивільних із Грабовського

У ніч на 20 грудня 2025 року російські військові зайшли на територію прикордонного села Грабовське Краснопільської громади та вивезли близько 50 цивільних мешканців. Про це раніше повідомляли Збройні сили України та Офіс омбудсмана.

За словами Альони Яциної, інформацію про це спочатку намагалися приховати, тому журналісти кілька діб перевіряли факти.

«Ситуація починалася дуже складно. Ми розуміли, що інформацію намагаються приховати, тому кілька днів її перевіряли. Коли стало зрозуміло, що ці факти відповідають дійсності, почали говорити про це публічно. Нам вдалося ідентифікувати майже кожну людину, яку вивезли, і підняти це питання на загальнонаціональний рівень», — каже Яцина.

Частину викрадених людей журналісти згодом побачили у відео на російських пропагандистських ресурсах.

«Ми знайшли частину цих людей на відео російських пропагандистських каналів. Але що з ними насправді відбувається — невідомо. Ми не можемо спиратися на їхні слова в таких роликах, адже вони можуть бути записані під контролем російської сторони», — говорить Яцина. За її словами, родичі майже всіх викрадених людей уже подали їх до списків зниклих або полонених.

Доля людей, які залишилися в селі

Кілька людей у Грабовському залишилися — переважно маломобільні мешканці, яких російські військові просто не забрали.

«У селі залишилися кілька людей, зокрема маломобільні. Росіяни їх просто не стали забирати. Їхня подальша доля невідома, але, швидше за все, вони загинули», — сказала журналістка.

Ще одна подружня пара намагалася уникнути депортації до Росії та переховувалася в селі.

«Ця пара кілька тижнів ховалася без їжі та води. Потім вони вирішили виходити на територію України. Російські військові бачили, що це цивільні. Спочатку поранили жінку скидом з дрона, а коли чоловік на санчатах вивозив її із села — зробили ще один удар і просто їх убили», — говорить Яцина.

Що відомо про викрадених

Частина людей, за словами журналістки, змогла вийти на зв’язок із родичами через російську сторону.

«Дехто з них телефонував і говорив, що перебуває у гуртожитках у Бєлгороді. Але потрібно розуміти, що всі ці розмови відбуваються під контролем російської сторони. Ми не можемо бути впевнені, що це правда і що вони дійсно перебувають у таких умовах», — каже Яцина.

Про долю іншої частини людей досі нічого невідомо.

Чому люди поверталися на прикордоння

За словами журналістки, до загострення ситуації багато мешканців Краснопільської громади не хотіли виїжджати.

«Це не означає, що вони дуже хотіли там залишатися. Але сусідні з Грабовським села довгий час були відносно тихими — там не було активної лінії фронту. Люди жили там, навіть після евакуації поверталися назад», — говорить Яцина.

Найпоширенішою причиною повернення була відсутність грошей і житла.

«Люди виїжджали, певний час жили деінде, але поверталися, бо не мали за що жити і де жити. Це найрозповсюдженіша проблема», — каже Яцина.

Після подій у Грабовському багато мешканців усе ж погодилися на евакуацію.

Евакуація під постійною загрозою

Евакуація з прикордонних сіл — це складні спецоперації, до яких залучені місцева влада, поліція та волонтери.

«Це точно не курорт і не просто поїхати туди-сюди. Такі операції плануються дуже ретельно. Часто їх не можуть провести тижнями через безпекову ситуацію. У процесі задіяна велика кількість людей — місцева влада, поліцейські екіпажі «Білих янголів», іноді волонтери та Червоний Хрест», — говорить Яцина.

За її словами, дрони постійно полюють на евакуаційні групи.

«Кілька тижнів тому російські дрони атакували екіпаж «Білих янголів» у Сумському районі. Була поранена поліцейська, яка керує одним із екіпажів. Зараз вона проходить реабілітацію», — каже Яцина.

Схожа ситуація у Шосткинському районі

Після подій у Грабовському російські військові застосували схожу тактику в іншому прикордонному селі — Комарівці Шосткинського району.

«Російські військові заходили туди малими штурмовими групами, ховалися в будинках і підвалах. Коли накопичили достатню кількість людей, вони фактично зайняли село. Зараз Комарівка перебуває під контролем ворога», — говорить Яцина.

За її словами, разом із Комарівкою російські війська контролюють і село Біла Береза. Обидва населені пункти розташовані безпосередньо на кордоні.

«Ці села, як і Грабовське, знаходяться прямо на лінії кордону. Зараз російські війська активно обстрілюють усі навколишні населені пункти», — сказала Альона Яцина.