Використання заморожених активів РФ — питання політичної волі, а не права: коментар політолога
Питання використання заморожених російських активів для підтримки України впирається не в юридичні обмеження, а у відсутність політичної волі в країнах Європи. Про це в коментарі Радіо Хартія заявив німецький політолог Сергій Сумленний.
За його словами, йдеться не про кошти приватних осіб чи олігархів, а про суверенні активи Російської Федерації — гроші Центрального банку РФ, що напряму пов’язані з відповідальністю російської держави за злочини, скоєні під час війни проти України.
«Мова йде саме про суверенні гроші Росії — кошти, що належать Центральному банку Російської Федерації. Це не гроші олігархів чи приватних компаній. Злочини коїть російська держава — і гроші належать російській державі. Тут є прямий, очевидний зв’язок», — наголосив Сумленний.
Політолог зазначає, що з юридичної точки зору використання цих активів є можливим і відповідає міжнародному праву.
«Абсолютно всі об’єктивні юридичні оцінки свідчать: ці гроші можна використати. Це передбачено міжнародним правом, зокрема документами ООН щодо незаконних дій держав», — пояснив він.
Водночас головною перешкодою, за словами експерта, залишається страх європейських політиків перед можливими наслідками з боку Росії.
«Ми чули заяву прем’єр-міністра Бельгії, який розповідав про погрози з боку Путіна — мовляв, наслідки для нього і для країни будуть «нескінченні». Такі аргументи — це не право, це політичні страхи», — зазначив Сумленний.
Про перемовини і «мирні ініціативи»
Окремо Сергій Сумленний зупинився на темі переговорів із Росією, наголосивши, що Москва не зацікавлена в реальному завершенні війни.
«Росія не хоче закінчувати війну. Якщо й хоче — то виключно на умовах української капітуляції. А Україну це, очевидно, не влаштовує», — сказав він.
На його думку, навіть у разі домовленостей про тимчасове припинення вогню постає ключове питання — гарантій безпеки.
«Навіть якщо буде тимчасове припинення вогню, немає жодного зрозумілого механізму, як гарантувати, що Росія не нападе знову. Ми вже бачили, як працюють “гарантії” — від Будапештського меморандуму до Мінських угод», — зазначив політолог.
Сумленний скептично оцінює і можливі безпекові гарантії з боку США.
«Подивіться на поведінку Трампа. Яких юридично оформлених гарантій від нього можна очікувати? Він може пообіцяти що завгодно, а потім або відмовитися від слів, або виконати їх так, що краще б не виконував», — наголосив експерт.
Перемовини як інструмент тиску
За словами Сумленного, переговорний процес використовується Росією як елемент психологічної та політичної операції.
«Для Росії ці перемовини — це інструмент: по-перше, припинити військову підтримку України; по-друге, деморалізувати українське суспільство; по-третє, розбити єдність західних партнерів», — пояснив він.
Водночас Україна, за його словами, перебуває в слабшій позиції, оскільки залежить від західної допомоги і змушена брати участь у цих процесах.
ЄС і заморожені активи: процес може зрушити
Політолог звернув увагу, що Європейський Союз уже зробив важливий крок, зафіксувавши неможливість оскарження заморожування активів на рівні окремих національних судів.
«У пакеті рішень ЄС прямо зазначено, що жодне судове рішення окремої країни не може бути використане для розмороження або оскарження конфіскації цих активів. Це дуже серйозний крок», — підкреслив Сумленний.
На його думку, процес конфіскації може прискоритися за певних умов.
«Політичні процеси рухаються стрибками. Довго нічого не відбувається, а потім щось змінюється — і рішення ухвалюються швидко. Тригерами можуть стати успіхи України на полі бою або серйозні внутрішні проблеми в Росії», — зазначив експерт.
Він додав, що у разі ослаблення Росії страхи європейських країн зменшаться, а рішення щодо конфіскації активів можуть бути ухвалені значно швидше.
