Український бізнес цієї зими показав адаптивність. Чого очікувати навесні: коментар експерта
Український бізнес цієї зими поніс втрати через обстріли і тривали знеструмлення, але продемонстрував адаптивність. Який відсоток бізнесів закрився, чим загрожує нестача людського капіталу, які бізнес-сфери демонструють стрімкий зріст і чого очікувати бізнесу в Україні цієї весни, в ефірі Радіо Хартія розповів доктор економічних наук, голова Advanter Group Андрій Длігач.
Попри нищівні обстріли та багатогодинні відключення світла цієї зими, до масового закриття бізнесів справа не дійшла.
«Ми мали втрати в сервісних бізнесах. Близько 15% компаній, які закрилися, – це ресторани й індустрія гостинності. В інших бізнесах відсоток підприємств, які закрились саме через блекаути, доволі низький. Бізнес показав адаптивність: придумав, як об’єднатися, як мати спільні рішення по децентралізованій генерації, мав можливості перенести виробничі замовлення на забезпечені підприємства», – каже Длігач.
За даними експерта, до блекаутів були повністю готові лише 16% бізнесу. Підприємства очікували максимум на 4–6 годин відключень. Тож нині бізнес будує власну енергетичну незалежність.
«Ми втратили 28% продуктивного часу, зросла собівартість на 11% для бізнесу, але переважно це не перекладалося на кінцевого клієнта, тому не було суттєвого зростання інфляції», – каже Длігач.
Найбільш ефективними й адаптивними виявились ті бізнеси, які були готові до виходу на експорт, цифровізації, зміни бізнес-моделей.
Основними загрозливими факторами для підприємців нині є:
- Дії держави, які в будь-який момент можуть погіршити умови для бізнесу.
- Брак платоспроможного попиту.
- Нестача людського капіталу і фінансового ресурсу.
Купівельна спроможність українців зростає і випереджає темпи інфляції, стверджує Длігач. Про це свідчать офіційні середні зарплати. Але українці змінили логіку поведінки: люди відкладають покупки, народження дітей, бізнес відкладає інвестиції. Є великий брак людського капіталу, не заповнено більше 25% вакансій.
«Це призвело до того, що бізнес змушений абсолютно невиправдано і передчасно підвищувати зарплати, щоб знаходити кадровий ресурс. Це призвело до розгортання інфляції. Якщо говорити про 8% української інфляції, то 4% з них спричинено саме передчасним зростанням зарплат, лише 2% блекаутами і здорожчанням продукції через зростання собівартості», – каже Длігач.
Сфери, де нині відбувається найбільше економічне зростання:
- ринок озброєння, Defence Tech – все, що стосується оборонно-промислового комплексу і компонентів для нього;
- переробна промисловість у харчовій індустрії;
- роздрібна торгівля;
- енергетичні технології, система енергозабезпечення.
Завдяки співпраці з Міжнародним валютним фондом, Україна у 2026 році розраховує отримати 60 млрд євро.
«Це знімає бюджетну напругу, гроші в державі є, значить, будуть працювати державні закупівлі, буде зайнятість, і це позитивна новина на весну. Той бізнес, який відкладав плани збільшення виробничих потужностей, зараз повертається до цієї ідеї. Думаю, що і експорт-орієнтовані галузі також цієї весни будуть в зростанні», – каже Длігач.
