Українські ракети вплинуть на перебіг бойових дій, коли полетять масово, – авіаексперт Валерій Романенко
Україна займається розробкою власних ракет. Їх точні характеристики маловідомі. Та вирішальну роль зіграє масове виробництво і застосування. В умовах війни на території України можлива лише крупновузлова зборка. Про це в ефірі Радіо Хартія розповів експерт з авіації Валерій Романенко.
Що відомо про український «Сапсан»
Детально тактико-технічнічні характеристики української балістичної ракети «Сапсан» невідомі. Про застосування цієї ракети 9 грудня повідомив президент Зеленський.
За даними Валерія Романенка, є два види ракет – із дальністю 500 км та 280 км. Також компанія FirePoint, яка виробляє зброю, оголосила про розробку ще двох типів: FP7, дальність якої до 400 км, і FP9 – 900 км.
«Дуже цікава система донаведення на кінцевому відрізку. Вона міліметрового діапазону, точність влучання балістичної ракети з застосуванням цієї системи складала 2 метри. Головка самонаведення мала просту оптику денну, нічну інфрачервону або радар з міліметровим діапазоном, який забезпечує високу точність», – каже Романенко.
Чим цінна балістика
Балістичні ракети важче збивати. Для цього потрібні системи ППО не нижче С-400, пояснює Романенко:
«А у росіян їх не настільки багато, щоб вони могли ними прикрити всі цікаві для нас об’єкти. Крім того, ракета, яка пікірує з майже гіперзвуковою швидкістю на об’єкт, наносить ще й величезний кінетичний удар і має величезну пробивну силу. Може пробити кілька метрів бетону».
Ракети великої дальності
Україна має зрівнятися з ворогом по можливостях діпстрайків, вважає Валерій Романенко. Якщо росіяни «дотягуються» крилатими ракетами до будь-якої точки України, те має робити Україна в Росії.
«Росія набагато більша, але 80% військової промисловості зосереджено в європейській частині. На південному Уралі знаходиться єдиний в Росії завод, здатний випускати твердопаливні ракетні двигуни до всіх ракетних систем. До цих місць треба діставати», – каже Романенко.
В Україні можлива лише крупновузлова збірка ракет
На базових українських підприємствах організувати випуск ракет нині неможливо. Реактивні двигуни випускалися на «Моторсічі» у Запоріжжі, балістика – в Дніпрі, твердопаливні двигуни – у Павлограді. Всі ці міста під постійними обстрілами.
«Для заводу FirePoint твердопаливні двигуни для балістики будуть вироблятися в Данії. З інших країн ми будемо отримувати радіоелектронні комплектуючі. Зробимо український корпус. Десь отримаємо ліцензію на виробництво навігаційних систем. І тоді зможемо розгорнути наші балістичні програми», — каже Валерій Романовський.
На перебіг війни, вважає Романенко, українське ракетне виробництво зможе вплинути у разі масового виробництва і застосування.
