Українське суспільство готове до жінок у війську, але не до їхньої мобілізації — дослідження
В Україні більшість підтримує жінок-військовослужбовиць, проте досі з пересторогою ставиться до ідеї їхньої масової мобілізації. Про це свідчить дослідження, що проводилося влітку 2025 року у межах проєкту «Гендер в деталях», який вивчає гендерний підхід у контексті всеохопної оборони. В ефірі Радіо Хартія соціологиня Дарина Завгородня розповіла детальніше про ставлення до жінок в українському війську.
«Більшість підтримує жінок у війську, але не готова до їхньої масової мобілізації»
«Ми хотіли розглянути концепцію всеохопної оборони, яка передбачає, що у стані екзистенційної загрози залученим має бути все суспільство. Не лише військо, але й усі громадяни виконують свою роль», — розповідає Завгородня.
За її словами, результати опитування виявили суперечливу картину:
«76% респондентів відповіли, що зовсім або радше не підтримали б ідею мобілізації жінок. Водночас понад 85% позитивно ставляться до тих жінок, які вже проходять службу, і до ветеранок. Тобто ми бачимо ситуацію, коли на символічному рівні суспільство поважає та неймовірно вдячне військовослужбовицям. Але водночас, коли ми говоримо про практичну площину, воно досі не готове приймати ідею мобілізації жінок», — каже Завгородня.
Серед причин такої позиції — побоювання опитуваних за власну сім’ю та відсутність відчуття захищеності.
«Якщо жінка буде мобілізована, хто залишиться з дітьми, хто доглядатиме за літніми батьками? Це питання, які виникають у людей і впливають на їхнє ставлення», — додає соціологиня.
«Жінкам в армії бракує механізмів захисту»
Окремо Дарина Завгородня наголосила на страхах, які озвучували самі жінки під час глибинних інтерв’ю.
«Найчастіше звучало — сексуальне насильство і домагання. Це не абстрактна загроза, а дуже конкретний страх, який впливає на їхній вибір підрозділу. Жінки розуміють, що в армії вони не матимуть повної автономії, і якщо щось станеться, механізмів захисту досі бракує», — сказала Завгородня.
Іншим викликом є необхідність постійно доводити свій професіоналізм.
«Як одна з респонденток сказала: якщо ти чоловік, фізично здоровий і не маєш проблем з алкоголем — ти вже підходиш. А якщо ти жінка, то мусиш докласти в сто разів більше зусиль, щоб довести, що ти варта цієї посади», — навела приклад соціологиня.
Завгородня також звернула увагу на розрив між очікуваннями жінок і готовністю підрозділів:
«Якщо ми дивимося на результати батальйонного дослідження, яке проводилось декілька років тому, то зараз все значно краще. 77% військових частин заявили, що готові розглядати кандидатури жінок, але здебільшого на “традиційні” ролі: медицину, штаб, кухню. Натомість самі кандидатки прагнуть служити у сферах розвідки, логістики, роботи з БПЛА. Жінки мають доступ до бойових посад формально, на нормативному рівні. Це показує, що суспільні уявлення ще не встигають за реальними амбіціями жінок», — підсумувала вона.
