Україна зупинила замовлення німецьких дронів HX-2: яка причина
Україна відмовилася від подальших замовлень німецьких ударних дронів HX-2 від компанії Helsing після виявлення серйозних недоліків у бойових умовах. Про це в коментарі Радіо Хартія розповів оглядач порталу «Мілітарний» Вадим Кушніков.
За його словами, йдеться про звіт, датований листопадом минулого року. Тоді 14-й полк, який безпосередньо тестував ці безпілотники на полі бою, надав негативний відгук щодо їхньої ефективності.
«Ми бачимо у звіті, що лише близько чверті дронів змогли хоч якось проявити себе в умовах реального бою. Основна проблема — надмірна вразливість до ворожих засобів радіоелектронної боротьби», — каже Кушніков.
Саме цей репорт, за його словами, став ключовим аргументом для спільного рішення Берліна та Києва призупинити закупівлю безпілотників цього типу.
Розробка не встигла за війною
Вадим Кушніков наголошує, що історія створення HX-2 триває вже понад рік. Перші повідомлення про можливе постачання 6 тисяч таких ударних дронів з’явилися ще у лютому 2025 року. Втім, виробничі цикли та логістика не змогли адаптуватися до швидких змін на полі бою в Україні.
«Ті напрацювання, які формувалися ще торік, уже не відповідають тим викликам, які ми бачимо сьогодні на лінії бойового зіткнення», — говорить Кушніков.
Позиція Німеччини та виробника
За словами Кушнікова, позиція Німеччини у цьому питанні є прагматичною: якщо Україна не зацікавлена в подібному виробі, Берлін теж не закуповуватиме ці ударні безпілотники. Водночас позиція виробника в тому, що він робить ставку на технології штучного інтелекту, які нібито мають мінімізувати вплив засобів РЕБ.
«Але така аргументація характерна для багатьох виробників, чиї вироби зазнають критики. Питання в тому, чи буде компанія реально адаптувати дрон під фідбек українських військових, чи цей проєкт залишиться в історії», — каже Кушніков.
Потенціал є, але потрібна адаптація
HX-2 позиціонувався як європейська відповідь російським «Ланцетам». За заявленими характеристиками дрон має бойову частину до 12 кілограмів дальність застосування до 100 кілометрів та швидкість до 220 км/год.
Водночас німецькі компанії вже мають альтернативні розробки — здебільшого меншого форм-фактора і з меншою бойовою частиною.
«Якщо буде чітке технічне завдання і сталий попит, німецькі виробники здатні доволі швидко адаптуватися й запропонувати рішення, яке відповідатиме потребам Сил оборони України», — говорить Кушніков.
Український досвід — ключовий
Кушніков говорить, що найефективнішими залишаються ті компанії, які безпосередньо присутні в Україні та мають доступ до реального бойового досвіду.
«Майже 90% дронів-перехоплювачів сьогодні — це українські розробки. Це продиктовано досить простими факторами, що необхідно мати доступ безпосередньо до полю бою, де можна на практиці зрозуміти чи ефективний твій засіб, чи ні», — говорить Кушніков.
Саме тому, за словами Кушнікова, європейські країни дедалі більше зацікавлені в українських напрацюваннях і досвіді, особливо на тлі появи невідомих безпілотників над військовими та критичними об’єктами в Європі.
