Угорщина блокує €90 млрд від ЄС для України: що відбувається і коли чекати рішення
Розблокування близько 90 млрд євро фінансової допомоги від Європейського Союзу для України наразі залишається під питанням. Ключовою перешкодою є позиція Угорщини, яка пов’язує це рішення із ситуацією навколо нафтопроводу «Дружба».
Про це в коментарі Радіо Хартія розповів кандидат політичних наук, експерт-міжнародник Станіслав Желіховський.
Допомога ЄС залишається заблокованою
Україна розраховує на значну фінансову підтримку ЄС, яка має допомогти втримати економіку під час війни.
«Йдеться про суму близько 90 млрд євро, на яку дуже сподівається наша держава. Це ті кошти, які могли б допомогти Україні встояти — і економіці, і загалом державним спроможностям у час великої війни», — говорить Желіховський.
Втім, наразі перспективи отримання цих коштів залишаються невизначеними.
«Ситуація доволі складна, і ми не можемо точно спрогнозувати, чи будуть найближчим часом позитивні зрушення», — каже Желіховський.
Позиція Угорщини і «нафтовий фактор»
Однією з причин блокування стала позиція Будапешта щодо постачання нафти.
«Фактично Угорщина поставила це питання на «стоп». Це пов’язано з тим, що нафта трубопроводом «Дружба» наразі не надходить до країни», — говорить Желіховський.
18 березня експерти ЄС розпочали перевірку пошкодженої ділянки.
«Експерти з країн Євросоюзу оглядають пошкоджену ділянку нафтопроводу. Від їхніх висновків може залежати подальша позиція ЄС і, можливо, вплив на Будапешт», — каже Желіховський.
Україна заперечує свою провину
Угорщина звинувачує Україну в ситуації з нафтопроводом, однак Київ це відкидає.
«Пошкодження відбулося внаслідок російського обстрілу території України. Київ відкритий до співпраці і пропонував спільно оглянути місце інциденту», — говорить Желіховський.
Україна також готова сприяти відновленню інфраструктури.
Політичний фактор і вибори в Угорщині
Ситуацію ускладнює внутрішня політика Угорщини.
«Не виключено, що до парламентських виборів у цій країні ми ще побачимо чимало подібних заяв і блокувань з боку офіційного Будапешта», — каже Желіховський.
При цьому риторика угорської влади залишається різкою.
Енергетична залежність як причина конфлікту
Експерт наголошує: проблема значно глибша за один інцидент.
«Європейський Союз прагне позбутися залежності від російських енергоносіїв до 2027 року. Але Угорщина та частково Словаччина залишаються залежними від російської нафти і газу», — говорить Желіховський.
Росія, за його словами, використовує енергетику як інструмент впливу.
«Росія на цьому на експорті дуже добре заробляє і фактично вона потім всі ці кошти вона направляє на посилення свого ВПК, на посилення своїх військових спроможностей і вочевидь вона таким чином може продовжувати свою агресію», — каже Желіховський.
ЄС — «заручник» позиції окремих країн
Через механізм ухвалення рішень Євросоюз змушений враховувати позицію всіх членів.
«Європейський Союз фактично стає заручником позиції окремих країн, зокрема Угорщини, яка блокує рішення», — говорить Желіховський.
Водночас навіть зміна влади в Угорщині не гарантує швидких змін.
Україна паралельно працює з МВФ
На тлі невизначеності з допомогою ЄС Україна готується виконувати вимоги Міжнародного валютного фонду.
«У Верховній Раді очікується активна робота над законопроєктами, які необхідні для отримання фінансування від МВФ», — каже Желіховський.
Йдеться про складні і непопулярні рішення.
«Це, зокрема, питання ПДВ для ФОПів і зниження порогу оподаткування іноземних посилок», — говорить Желіховський.
Ризики для суспільства
Експерт попереджає про можливі наслідки таких змін.
«Якщо ці рішення сильно вдарять по малому і середньому бізнесу або громадянах, це може спричинити внутрішню нестабільність», — каже Желіховський.
Тому, на його думку, доведеться шукати компроміс.
«Потрібно знайти баланс між вимогами міжнародних партнерів і можливостями українського суспільства», — сказав Желіховський.
