У Великобурлуцькій громаді залишаються четверо дітей: до суду подали позови про вилучення дітей з родин
У Великобурлуцькій громаді Харківщини станом на зараз залишаються трохи більше ніж 4 тисячі цивільних мешканців. Попри оголошену примусову евакуацію родин із дітьми, у громаді досі перебувають чотири родини, які відмовляються виїжджати. Про це в коментарі Радіо Хартія повідомила заступниця начальника Великобурлуцької селищної військової адміністрації Тамара Пащенко.
«У нас на даний момент трішки більше 4 000 цивільних людей залишилось, і з урахуванням 60 дітей. Але також у нас залишилось чотири родини з дітьми в населених пунктах, де була оголошена примусова евакуація. Це четверо дітей», — каже Пащенко.
За її словами, з батьками проводили попередню роботу, складали адміністративні протоколи та підготували позови до суду щодо відібрання дітей без позбавлення батьківських прав.
«Ми вже провели роботу з цими батьками, попередили їх, склали поліцейські протоколи. Наша юридична служба підготувала позов до суду про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав. Вчора відбулося перше судове засідання по одній родині», — говорить Пащенко.
Вона додала, що після складання протоколів частина родин погодилася на евакуацію, однак чотири дитини залишаються в громаді.
«Коли ми склали 11 протоколів, після викликів до суду чотири родини виїхали. Але, на жаль, у нас залишається ще чотири дитини», — каже Пащенко.
Батьки пояснюють відмову виїжджати тим, що небезпека є всюди, а також небажанням залишати домівки.
«Батьки кажуть, що скрізь небезпечно і не хочуть покидати свої домівки. Деякі говорять, що не мають змоги виїхати, хоча ми пропонуємо допомогу волонтерів і евакуацію», — говорить Пащенко.
Пункти обігріву, відсутність газу та нестача допомоги
У громаді працюють 11 пунктів обігріву, де люди можуть зарядити телефони та нагріти воду, проте вони переважно функціонують у самому Великому Бурлуку.
«Люди приходять, гріють воду, заряджають телефони і кажуть, що їм так краще. У селах пункти працюють за графіком, подекуди цілодобово», — каже Пащенко.
Газопостачання у громаді відсутнє з березня 2025 року, тому мешканці змушені переходити на твердопаливні котли.
«У нас з березня відсутнє газопостачання, тому всі вимушені перейти на твердопаливне опалення. Не всі змогли забезпечити себе паливом, у нас залишилось близько 1030 домогосподарств без допомоги», — говорить Пащенко.
За її словами, благодійні організації нині не завозять паливо через безпекові ризики, тому частину допомоги забезпечують через фінансові виплати та місцевий бюджет.
«Цього року благодійні організації відмовляються завозити дрова чи брикети, бо громада в зоні активних бойових дій. Ми купили близько 350 складометрів дров за кошти місцевого бюджету для найбільш вразливих категорій», — каже Пащенко.
Медицина та руйнування інфраструктури
У громаді працюють два медичні заклади, однак вторинна ланка функціонує в режимі денного стаціонару. Населені пункти постійно зазнають обстрілів, руйнуються комунальні та приватні будівлі.
«У нас постійні прильоти, багато пошкоджень і зруйнованих будівель, у тому числі комунальних. Робимо ремонт — і його знову руйнують. Ми в зоні активних бойових дій, тому створювати якісь безпечні простори дуже складно», — сказала Тамара Пащенко.
