У Куп’янську залишаються до 20 російських військових: начальник МВА про ситуацію у місті

Ситуація у Куп’янську залишається вкрай складною. У місті ще можуть перебувати окремі групи російських військових, а також сотні цивільних мешканців. Про це в коментарі Радіо Хартія розповів начальник Куп’янської міської військової адміністрації Андрій Беседін.

За його словами, українські військові щодня проводять зачистку міста.

«На жаль, ситуація залишається вкрай складною. Частина росіян ще залишається в місті, але їх небагато. За тією інформацією, яка у нас є, їх до 20 людей. Вони ховаються, здебільшого у багатоповерхівках у центральній частині міста. Наші сили оборони щодня проводять зачистку», — каже Беседін.

Він говорить, що найближчим часом цих російських військових у місті може не залишитися, однак бойові дії поруч із містом тривають.

«Ворог дуже близько до міста, тому постійно застосовує всі види озброєння — артилерію, реактивні системи залпового вогню, FPV-дрони та керовані авіаційні бомби. Місто нищиться, фактично там уже немає живого місця. Але, незважаючи на це, наші сили оборони і Збройні сили України тримають місто», — говорить Беседін.

За його словами, що російські військові, які залишаються в місті, часто опиняються в ізоляції.

«Більшість тих, хто залишається в місті, зрештою здаються в полон. Іншого виходу у них немає. Вони відрізані і річкою Оскіл, і нашими силами оборони від своїх підрозділів. У них є два варіанти — або здатися в полон, або бути знищеними», — каже Беседін.

За його словами, ці групи не здійснюють диверсій, однак російська армія активно використовує дрони та контролює під’їзди до міста.

«Спротиву від тих людей, які залишаються у місті, немає, диверсій вони не здійснюють. Але росіяни мають перевагу у FPV-дронах і постійно б’ють ними. Вони контролюють логістичні шляхи, тому навіть заїзд до Куп’янська — це великий ризик для життя наших військових», — говорить Беседін.

За словами Беседіна, погодні умови зараз ускладнюють пересування обом сторонам.

«Коли були морози і річка Оскіл замерзала, ворогу було легше інфільтруватися в місто. Зараз перейти з лівого берега на правий набагато складніше — наші дрони контролюють цю ділянку. Але водночас польові дороги перетворилися на болото, тому логістика складна і для військових, і для цивільних», — каже Беседін.

Попри небезпеку, у громаді ще залишаються цивільні мешканці.

«За нашою статистикою, на території громади залишається понад 900 людей, з них понад 430 — безпосередньо у Куп’янську. Але це лише приблизні цифри, тому що зв’язку з людьми в місті давно немає», — говорить Беседін.

Інформацію про мешканців українські служби отримують переважно від військових.

«Про евакуацію або про те, де перебувають люди, ми часто дізнаємося саме від наших військових, які їх знаходять у місті. Тоді готується спеціальна операція, щоб безпечно вивести людей із Куп’янська і передати їх поліцейським», — каже Беседін.

Він також розповів про складні умови евакуації. Нещодавно поліція вивела із міста шістьох людей, які змушені були йти пішки десятки кілометрів.

«Днями поліцейські евакуювали шістьох мешканців. Людям довелося йти пішки майже 20 кілометрів. Кожен метр цієї дороги — небезпека, тому що дрони ворога атакують і військових, і цивільних», — говорить Беседін.

Евакуаційні операції проводять, зокрема, поліцейські підрозділу «Білі янголи». Під час однієї з таких місій російський дрон атакував автомобіль правоохоронців.

«FPV-дрон влучив у машину поліцейських підрозділу «Білі янголи». Двоє правоохоронців загинули, ще кілька отримали поранення. Це ще раз показує, наскільки небезпечними є евакуаційні операції», — каже Беседін.

Найбільшою проблемою залишається відсутність зв’язку з людьми, які залишилися у місті.

«На жаль, ми не знаємо, де саме перебувають ці люди і як вони живуть. Засобів зв’язку немає, медичних засобів фактично теж. Усе, що вони можуть отримати — це допомогу від військових, які їх знаходять», — говорить Беседін.

За його словами, для тих, хто евакуюється, у Харкові працює центр підтримки.

«У Харкові працює Центр підтримки куп’янчан. Він відкрився у листопаді 2024 року і вже обслуговує понад 11 тисяч наших мешканців. Там люди отримують гуманітарну, медичну та юридичну допомогу», — каже Беседін.

Мешканці, які виїжджають із зони активних бойових дій, потребують не лише матеріальної, а й психологічної підтримки.

«Це люди, які фактично втратили все — житло, майно, звичне життя. Тому вони потребують особливої уваги і підтримки», — говорить Беседін.

Окремою проблемою залишається оформлення компенсацій за зруйноване житло.

«Візуально ми розуміємо, що в місті майже немає вцілілих будівель. Але юридично, щоб визнати будинок зруйнованим, потрібно пройти складну процедуру. Саме тому багато будинків досі не мають такого статусу», — сказав Беседін.