У Дональда Трампа переважно немає карт — аналітик Євген Костогризов про позицію Білого дому та тиск на Україну
У Сполучених Штатах могли звучати неформальні пропозиції до України щодо припинення війни в обмін на подальшу підтримку, однак довіра до виконання таких зобов’язань залишається вкрай низькою. Про це в коментарі Радіо Хартія заявив аналітик Ради зовнішньої політики «Українська призма» Євген Костогризов.
За його словами, Білий дім може суттєво відрізнятися у публічній риториці та закритих переговорах, і подібні ініціативи цілком могли обговорюватися кулуарно.
«Такі пропозиції могли бути і, скоріш за все, звучали. Я не сумніваюся, що американські переговірники могли їх озвучувати. Інше питання — чи можемо ми вірити, що навіть за цих умов, уявімо, що Україна з якогось дива на це погодиться, отримала б виконання цих зобов’язань», — каже Костогризов.
Українська сторона скептично ставиться до будь-яких гарантій, зважаючи на досвід Будапештського меморандуму та нинішню політичну ситуацію у США.
«Америка зараз перебуває в руках президента, який не викликає довіри. Америка не вважає питання Донбасу чимось дуже стратегічним. Вони думають, що краще просто припинити бойові дії, примусивши до цього ту сторону, яку легше примусити. І зараз, вони думають, що ця сторона — це Україна», — говорить Костогризов.
Водночас комунікація американської адміністрації, за його оцінкою, залишається непрозорою. Публічні заперечення територіальних претензій можуть бути пов’язані з внутрішньополітичними ризиками.
«Якби підтвердилося, що США тиснуть на Україну з вимогою віддати території, Конгрес міг би ініціювати слухання. Це серйозний репутаційний ризик для адміністрації, особливо на тлі історії з Гренландією», — каже Костогризов.
Він підкреслює, що Конгрес США має обмежені можливості впливу на президента, особливо з огляду на республіканську більшість в обох палатах.
«Конгрес не всесильний. Він може впливати через бюджет, але зараз немає політичної готовності запускати серйозні стримувальні механізми. Це може змінитися після проміжних виборів до Конгресу Сполучених Штатів у листопаді 2026 року», — говорить Костогризов.
Коментуючи санкційний законопроєкт Ґрема—Блюменталя, Костогризов називає його радше інструментом тиску, ніж реальним механізмом впливу.
«Це та зброя, яка не вистрілить. Якщо запровадити мита у 100–500% проти країн, що торгують з Росією, це призведе до найгіршої торговельної війни в історії. І це не те, чого хочуть американці, це просто елемент погроз, але якщо його навіть і ухвалять, то він не буде нормально працювати, на жаль», — каже Костогризов.
За його словами, реальні важелі впливу США на Україну нині обмежені продажем озброєння та передачею розвідданих, але і вони поступово слабшають.
«Україна переходить на отримання супутникових розвідданих і не тільки супутникових, які можна отримати від Франції. Ми не можемо замінити французькою інформацією всю американську, але це підвищує ймовірність того, що у вирішальний момент, ми зможемо вижити, якщо якщо навіть американці відмовляться нам допомагати», — говорить Костогризов.
Щодо можливості тиску через заборону продажу зброї, Костогризов вважає такий сценарій малоймовірним через політичні й економічні наслідки.
«Це викличе серйозний скандал як у Європі, так і серед американських оборонних компаній. У Дональда Трампа не так багато реальних карт, як може здаватися», — каже Костогризов.
Костогризов припускає, що під час перемовин могли обговорюватися технічні аспекти — контроль за можливим перемир’ям, відведення озброєнь, механізми спостереження.
«Склад делегацій свідчить, що йшлося радше про військово-технічні питання, а не політичне врегулювання», — говорить Костогризов.
За прогнозом Костогризова, Україна й надалі дотримуватиметься стратегії обережного маневрування між пропозиціями США, не погоджуючись на суттєві територіальні поступки.
«Ми робимо ставку на виснаження Росії. І це досягається не переговорами, а ситуацією на фронті. Очікувати швидких результатів не варто — це питання місяців або навіть кварталів», — сказав Костогризов.
