Тиск Вашингтону, вибори та суперечки щодо активів РФ: Чаленко про ключові ризики для України
Президент Дональд Трамп і надалі демонструє відсутність емпатії до України. Вашингтон почав використовувати тему виборів як інструмент тиску на Київ, тоді як Росія активно намагається нав’язати Заходу власні сценарії. Про це в коментарі Радіо Хартія розповів голова Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко.
За словами експерта, у риториці американської адміністрації простежуються натяки на необхідність політичних змін в Україні.
«Трамп так і не продемонстрував певної емпатії до Зеленського та України. З його другого президентства лунали натяки, що для кращої „договірздатності“ треба змінювати українську владу. Ми це вже бачили в овальному кабінеті», — зазначив Чаленко.
Системна комунікація Росії з США
Він наголосив, що росіяни ведуть системну роботу з американською стороною, просуваючи тезу про «нелегітимність» українського президента.
«Росіяни щоразу модифікують позицію: то у них усі нелегітимні, то лише президент України. Вони хочуть через парламент замінити президію і поставити зручного віце-президента. Ці наративи просочуються у перемовні раунди зі США», — пояснив Чаленко.
На його думку, проблема в тому, що частина цих меседжів у Вашингтоні сприймається без належної критичності.
Тиск на Зеленського та тема виборів
Експерт наголосив, що зараз США фактично використовують тему виборів як інструмент тиску на Україну.
«Україна не збирається йти на капітуляційні вимоги. Територіальна цілісність — це червона лінія. І зараз Трамп вирішив натиснути, поставивши під питання легітимність глави держави», — сказав він.
Чаленко нагадав, що Зеленський не відмовлявся від проведення виборів: на заваді стоять лише безпекові й законодавчі обмеження воєнного часу. Президент прямо заявив, що вибори можливі, якщо партнери — зокрема США — забезпечать безпеку.
Головні суперечливі пункти між Україною та РФ
Чаленко назвав кілька ключових тем, які блокують узгодження позицій:
«По-перше, території. Росія хоче нейтралітету України й повної заборони на НАТО. Ми не підемо на зміни Конституції. Другий момент — Запорізька АЕС: Україна наполягає на поверненні контролю. Третій — російські заморожені активи. США розглядають сценарій, де третину цих коштів спрямовують на американо-російські інвестиційні проєкти», — підкреслив він.
За його словами, навіть за наявними оцінками, Україні потрібно щонайменше 524 млрд доларів на відновлення, тоді як заморожених російських активів у світі менше ніж 300 млрд.
Позиція Європи та критика підходу США
Найбільша проблема для консолідації ЄС — позиція Вашингтона, який, за словами Чаленка, фактично обмежує використання активів на потреби оборони.
«Немає розуміння, що Україні потрібні ресурси зараз, щоб продовжувати опір російській агресії. Кажуть: хай краще на відбудову. Так ми тільки за, але давайте спочатку завершимо війну», — наголосив експерт.
Він вважає, що ЄС міг би запровадити модель подібну до Ukraine Facility — щомісячне виділення коштів на оборонні та цивільні потреби до завершення війни, а після її завершення — переналаштування програми винятково на відновлення.
