Тиша для нас стала незвичною: як живе Білопілля за 7 кілометрів від кордону з РФ
Білопілля переживає інтенсивні атаки з боку російських військ. За словами міського голови Юрія Зарка, останні дні стали одними з найважчих за весь час повномасштабної війни — місто та околиці масово атакували дрони, КАБи й артилерія. Про це він розповів в ефірі Радіо Хартія.
«Ми вже настільки звикли до вибухів, що тиша стала для нас незвичним явищем. Кілька днів тому була хмарна погода, і ми навіть здивувалися, що чули лише поодинокі вибухи. Але вчора кількість FPV і дронів малого типу була, мабуть, рекордною за весь час війни — це були десятки дронів, які атакували місто та його околиці», — говорить Юрій Зарко.
За його словами, удари були спрямовані насамперед по транспорту та об’єктах критичної інфраструктури. Увечері почали застосовувати керовані авіабомби, вночі й зранку — знову дрони та, ймовірно, артилерію.
«Місто, на жаль, повертається до свого “звичного” життя. Але це зовсім не те життя, яке має бути», — каже міський голова.
Залякування мирного населення
Юрій Зарко каже, що атаки мають на меті не лише руйнування, а й залякування мирних жителів, змусити людей виїжджати з прикордонних територій.
«Вони прекрасно знають, що в селах залишаються по 5–10 людей — старенькі, які їдуть на поле на тракторці. Це не військова техніка, це цивільні. Але їх просто винищують. Це — свідоме залякування, спроба посіяти страх і паніку. Та за чотири роки війни вони мали зрозуміти: нас усіх не залякати», — каже він.
Евакуація і повернення
За словами мера, процес евакуації та повернення людей у громаду відбувається хвилями — залежно від безпекової ситуації.
«Є частини громади, де з чотирьох тисяч людей залишилося 30 максимум. Водночас в інших населених пунктах, де також було 3–4 тисячі мешканців, зараз проживає вже 5–6 тисяч. Люди перемістилися з прикордоння в більш віддалені частини громади», — говорить Зарко.
У самому Білопіллі були періоди, коли місто майже повністю спорожніло.
«Бували моменти, коли за годину в місті не можна було побачити жодної людини чи машини — 90% мешканців виїхали. Але згодом люди почали повертатися», — каже він.
Серед причин повернення — погіршення безпекової ситуації в Сумах і фінансові труднощі.
«2000 гривень виплат ВПО не дозволяють орендувати житло, коли ціни зросли до 10 тисяч гривень. Пенсіонери просто не можуть собі цього дозволити, тому повертаються додому», — говорить Зарко.
Наразі в громаді проживає близько 14–15 тисяч людей, у той час до повномасштабного вторгнення було 22 тисяч.
Проблеми з забезпеченням і торгівлею
Ситуація з роботою магазинів і логістикою залишається складною, особливо в прикордонних селах.
«Магазини працюють, але їхній асортимент — один до десяти від довоєнного. Аптеки є, але банки не працюють, заправки не працюють уже понад рік», — каже Зарко.
Особливо критична ситуація в населених пунктах, розташованих у 10-кілометровій зоні від кордону.
«У нас 26 населених пунктів у цій зоні ризику. Є села, куди складно навіть доставити хліб. Інколи ми шукаємо кошти, закуповуємо його і безкоштовно довозимо людям», — говорить він.
Люди в «сірій зоні»
У найнебезпечніших населених пунктах, розташованих за кількасот метрів від кордону, залишаються одиниці людей.
«З кількох тисяч у таких зонах лишається 30–35 людей. Є ситуації, коли там по дві-три людини в “сірій зоні”, і ми фізично не можемо їх вивезти, навіть за бажання. Часто вони й самі не хочуть виїжджати», — говорить міський голова.
За його словами, з усіма такими мешканцями підтримують постійний зв’язок.
«Їм передають їжу, хліб, з ними на постійному контакті. Якщо ситуація різко ускладниться — будемо намагатися евакуювати на безпечну територію», — каже Юрій Зарко.
