«Ситуація, в якій ми працювали, була максимально неконтрольованою», – режисер фільму «Останній Прометей Донбасу»
26 лютого виходить в прокат документальний фільм «Останній Прометей Донбасу». Стрічка розповідає історії людей, які, попри постійні обстріли, продовжували працювати на останній теплоелектростанції вільної Донеччини, за десять кілометрів від лінії фронту. Про те, як створювався фільм, в ефірі Радіо Хартія розповіли його режисер Антон Штука та оператор Влад Барбашов.
Про Курахівську ТЕЦ, яка працює, перебуваючи під постійними обстрілами неподалік від лінії фронту, режисер Антон Штука дізнався в січні 2024 року.
«У мене спрацювало відчуття того, що це та історія, яку треба фіксувати, а потім вже думати, що з нею робити», – каже Штука.
Знімальна група зібралася дуже швидко, за декілька днів. Вже на місці режисер думав, навколо чого вибудовувати історію і на чому зробити фокус.
«Бо ми розуміли, що це може бути дуже тимчасова історія, станція щоденно обстрілювалася. Було відчуття, що лишилися буквально дні чи тижні», – пригадує Штука.
Оператор стрічки Влад Барбашов згадує, що працювати доводилося в екстремальних умовах.
«Перший виїзд був дуже холодним, була зима, і на станції інколи температура була –15 градусів, і було дуже важко навіть переміщатися, не те, що працювати», – каже Барбашов.
Зйомки фільму тривали з січня 2024 року до початку квітня 2025 року. Знімальна група відпрацювала 55 знімальних днів, 40 з них – на самій Курахівській ТЕЦ. Автори фільму кажуть, це був унікальний досвід роботи в небезпечних умовах, без попереднього плану. Конструкцію фільму довелося збирати з невеличких деталей.
«Ситуація, в якій ми працювали, була максимально неконтрольованою. Ми не могли навіть на день вперед собі запланувати, що ми будемо робити. Це підприємство критичної інфраструктури. І плюс це постійна небезпека. Щось відбувається у працівників, і вони переводять фокус на свою роботу. Важко було і людям, які були в кадрі, вони не могли приділяти нам багато часу», – каже Штука.
Оператор фільму пригадує про технічні складнощі зйомок.
«Коли ми їхали на станцію, нам сказали: “Хлопці, беріть з собою батарейки, тому що світла немає”. І ми до останнього моменту не могли зрозуміти, як на теплоелектростанції немає світла і тепла», – сказав Барбашов.
Фільм, зазначає режисер, містить багато сенсів. Він і про енергетиків, які йдуть на небезпечну роботу на лінії фронту. І про людей, які вимушені були через війну кидати домівки і роботу. І про руйнування Донеччини.
«У нас є паралель з хронікою зі старих фільмів 40-х років про те, як Донбас відновлювався після Другої світової війни. А зараз в реальності він просто руйнується», – каже Антон Штука.
Співробітники ТЕЦ дивилися вже готовий фільм і дякували авторам за те, що їхню історію побачить світ.
«Ця історія – дуже універсальна. На жаль, таких міст зараз по лінії фронту сотні. І таких зруйнованих доль людей, на жаль, десятки, сотні тисяч. Тому для мене, чесно кажучи, коли я думаю про ці масштаби, це дуже драматична складова нашої реальності», – каже Антон Штука.
читайте також
