«Системи наведення російських ракет постійно модернізуються» — Кушніков про виклики української ППО
Боротьба з російськими засобами повітряного терору потребує комплексного підходу, інтеграції різних систем та стабільного постачання боєприпасів. Саме боєприпаси є найголовнішою проблемою української ППО на тлі швидкої модернізації російських ракет та дронів. Про це в ефірі Радіо Хартія розповів оглядач порталу «Мілітарний» Вадим Кушніков.
Російські ракети та шахеди залишаються головними загрозами
За словами Вадима Кушнікова, найбільшу небезпеку для українських міст становлять ударні безпілотники:
«Якщо ми кажемо про найбільш руйнівну зброю росіян, то таку першість зберігають ударні безпілотники… Змінюються висоти, змінюються маршрути слідування ударних безпілотників. В першу чергу, мова йде про дрони типу шахед».
Не менш складним викликом є балістичні ракети.
«Єдиним дієвим на сьогоднішній момент засобом протиракетної оборони є американський комплекс Patriot. І по цьому напрямку ми бачимо досить невтішну картину, оскільки Сполучені Штати Америки за 2025 рік майже не передавали готових ракет-перехоплювачів», — каже Кушніков.
Він нагадав, що ефективним засобом проти ракет та дронів стали засоби радіоелектронної боротьби, зокрема й українські.
«Ми можемо згадати серед інших український РЕБ Lima, який був призначений для протидії засиллю російських КАБів з модулями наведення — так званими УМПК. І він дійсно на довгий час майже нівелював ефективність застосування ворогом такого озброєння», — каже Кушніков.
Втім, росіяни постійно вдосконалюють озброєння, зокрема й горезвісний УМПК — уніфікований модуль планування та корекції:
«Це стосується систем наведення та навігації, використання інших, більш високоякісних супутникових антен — наприклад системи “Комєта”. Якщо ми подивимося на перші зразки, то ворог використовував спочатку чотириканальні антени, потім восьмиканальні. І зараз бачимо дедалі більш захищені системи зв’язку та наведення», — говорить Кушніков.
Серед інших проблем — дефіцит боєприпасів для зенітно-ракетних комплексів «Бук» і «Оса» та зенітно-артилерійських комплексів Gepard.
«У них використовуються “розумні” артилерійські боєприпаси, вартість яких сягає 1500 євро за один постріл. І їхні темпи виробництва теж мають досить конкретні ліміти», — каже Кушніков.
Що посилить протиповітряну оборону
Проте, Україна отримує й нові можливості. Одним із перспективних напрямів Кушніков вважає використання навчально-бойових літаків:
«Літак L-159 ALCA може нести до чотирьох AIM-9 Sidewinder, які вже продемонстрували свою ефективність навіть у боротьбі проти крилатих ракет».
Цей клас літаків може стати важливим доповненням до системи ППО, особливо проти таких цілей як модифіковані шахеди чи нові дрони «Герань-5», пояснює Кушніков. Суттєвим внеском став іспанський радар Lanza LTR-25, який допомагає вчасно виявляти цілі.
«Він може виявляти повітряні цілі на дистанції до 400 кілометрів. Це актуальне для виявлення ударних дронів та крилатих ракет», — каже Кушніков.
На його думку, ключовим завданням залишається інтеграція протиповітряної оборони в єдину комплексну систему:
«Є певний лаг по передачі даних, по обміну розвідувальної інформації. Це питання, вирішення яких дійсно може в рази підвищити ефективність та якість застосування подібних засобів».
