Світ переходить до багатополярності: Євген Глібовицький про нову глобальну нестабільність і роль України
Світовий порядок, у якому Сполучені Штати були головним центром сили, поступово завершується. Натомість формується нова система глобальних відносин, де зростає вплив інших гравців — зокрема Китаю та країн Глобального Півдня. У цей перехідний період світ може переживати хвилі нестабільності та конфліктів. Про це в коментарі Радіо Хартія розповів директор Інституту фронтиру Євген Глібовицький.
За його словами, сучасний світовий порядок, який сформувався після Другої світової війни, поступово втрачає стабільність.
«Зламався порядок, де Сполучені Штати є фактично одноосібним лідером і мають повноту визначення не тільки того, як відбуваються силові протистояння, але й того, як формується світова економіка і за якими правилами працює міжнародна торгівля», — говорить Глібовицький.
За його словами, після Другої світової війни була створена так звана Бреттон-Вудська система — з міжнародними фінансовими інституціями та доларом як глобальною резервною валютою. Однак тепер баланс сил поступово змінюється.
«Фактично, якщо подивитися на всю цю Бреттон-Вудську систему з МВФ, Світовим банком і доларом як резервною валютою, вона сформувалася після Другої світової війни. І зараз вона закінчується. Бо з’являється великий Китай, амбіції має Росія, дуже швидко зростає Африка і Глобальний Південь», — каже Глібовицький.
На думку Євгена, це означає поступовий перехід від однополярного світу до багатополярного, де різні моделі політичного та економічного розвитку почнуть конкурувати між собою.
«Якщо раніше була одна панівна ідея того, яким має бути ефективне врядування — демократія, а в економіці — ринкова модель, то тепер різні концепти будуть конкурувати між собою. І не обов’язково мирним способом», — говорить Глібовицький.
Світ нестабільності
За його словами , у період формування нового балансу сил світ може пережити значну турбулентність.
«До того моменту, доки сформується нова рівновага, світ буде трусити. Ми будемо бачити, як ламаються старі відносини і формуються нові сфери впливу», — каже Глібовицький.
На його думку, окремі держави можуть навіть втратити свою незалежність, тоді як інші — навпаки отримати шанс на більшу свободу.
Глібовицький також звертає увагу на зміну характеру імперій. Якщо у XX столітті розпалися морські імперії з віддаленими колоніями, то тепер активізуються так звані суходільні імперії, які прагнуть розширюватися за рахунок сусідів.
«Суходільні імперії інакші — вони захоплюють своїх сусідів. І зараз ми бачимо, як вони намагаються сказати: тепер наш час, тепер ми будемо сильними, в той самий час вони слабшають», — говорить Глібовицький.
Водночас, багато з цих держав мають серйозні демографічні проблеми.
«Якщо подивитися на російську демографію — вона катастрофічна. Але китайська також погіршується. У Китаї щороку населення зменшується на мільйони», — каже Глібовицький.
Саме тому деякі авторитарні держави можуть намагатися діяти швидко — поки ще мають достатньо ресурсів.
«Вони можуть відчувати, що це або зараз, або ніколи. І тому будуть намагатися проявити свій вплив через силу — через війни», — говорить Глібовицький.
Російсько-українська війна як тригер
На думку експерта, повномасштабна війна Росії проти України стала одним із каталізаторів глобальної нестабільності.
«Російсько-українська війна фактично стає спусковим механізмом для хвилі нестабільності по всьому світу», — каже Глібовицький.
Він зазначає, що нині зростає кількість конфліктів у різних регіонах, які раніше здавалися стабільними.
«Ми бачимо події, які ще недавно здавалися неможливими: атаки і бомбардування в регіонах, де багато людей навіть не уявляли, що таке може статися», — говорить Глібовицький.
Україна в новій реальності
За словами Глібовицького, українці виявилися значно краще підготовленими до нової епохи нестабільності, ніж багато інших суспільств.
«Я іноді іронічно кажу, що в XXI столітті краще бути українцем. Ми краще підготовлені до цього світу», — каже Глібовицький.
Він пояснює це тим, що українське суспільство змушене швидко дорослішати в умовах війни.
«З точки зору виживання краще бути дорослим у 15 років, ніж підлітком у 35. Це приблизно різниця між Україною і багатьма європейськими країнами», — говорить Глібовицький.
Він каже, що Європа протягом десятиліть жила у відносному мирі, який гарантували міжнародні союзи.
«Чотири покоління європейців виросли з припущенням, що мир є природним станом. І що для цього навіть не потрібно особливо щось робити», — каже Глібовицький.
Однак нині, за його словами, Європа поступово усвідомлює, що безпека має свою ціну.
«Європейці тільки зараз прокидаються до ідеї, що за безпеку потрібно платити і що потрібно вміти стояти за себе», — говорить Глібовицький.
Українське громадянське суспільство як приклад
Глібовицький також розповів, що українська модель громадянського суспільства привертає увагу європейських партнерів.
«Європейці дивляться на те, як працюють наші волонтерські фонди, як громадянське суспільство допомагає державі забезпечувати армію», — каже Глібовицький.
За його словами, в окремих випадках європейські дипломати навіть припускають, що можуть звертатися до українських громадських організацій за досвідом.
«Це означає, що може відбутися глобалізація українського громадянського суспільства», — говорить Глібовицький.
Євген пояснює: українська система виникла як відповідь на слабкість державних інституцій, але тепер вона може стати прикладом для інших.
«Ми виходимо з припущення, що система не працює, і тому створюємо обхідні механізми. І раптом виявляється, що цей підхід може бути корисним навіть для розвинених держав», — каже Глібовицький.
Безпека і нова роль України в Європі
На думку Глібовицького, майбутнє Європейського Союзу дедалі більше залежатиме від здатності забезпечувати власну безпеку.
«Якщо ви маєте багатство і не маєте способу себе захистити — вас пограбують», — говорить Глібовицький.
Тому Європі доведеться активніше інвестувати у власну оборону, особливо на тлі невизначеності щодо ролі США. У цьому контексті Україна може відіграти важливу роль.
«Якщо раніше Україна виглядала бідним родичем, який просився до європейського дому, то в питаннях безпеки вона стає сильним гравцем», — говорить Глібовицький.
Разом із тим експерт застерігає від надмірної самовпевненості.
«Ми попри все залишаємося слабким партнером і країною, яка значною мірою залежить від міжнародної підтримки», — каже Глібовицький.
Він нагадує, що значна частина державних витрат України покривається допомогою партнерів
«Причина, чому наша економіка залишається стабільною, — це європейська підтримка. І це потрібно чесно визнавати», — говорить Глібовицький.
Європа змінюється — і Україна разом з нею
На думку Глібовицького, процес вступу України до ЄС може суттєво вплинути на трансформацію самого Союзу.
«Ми починаємо вступ до Європейського Союзу одного типу, а завершити можемо вже в зовсім іншому союзі», — каже Глібовицький.
Він говорить, що Україна не лише адаптуватиметься до Європи, а й стане одним із факторів її змін.
«Вступ до ЄС перестає бути вулицею з одностороннім рухом. Україна може стати джерелом досвіду та ідей, які допоможуть трансформувати сам Європейський Союз», — сказав Євген Глібовицький.
