Сумщину використовують як полігон: Володимир Біцак про атаки дронів і ситуацію на кордоні
Російські війська продовжують атакувати цивільну інфраструктуру та транспорт на Сумщині. Нещодавно безпілотник влучив у локомотив пасажирського поїзда поблизу Сум, а також були удари по залізничному вокзалу. Найбільш напруженою ситуація залишається у прикордонних громадах, однак атаки дронів фіксують і в більш тилових районах області. Про це в коментарі Радіо Хартія розповів заступник голови Сумської районної ради Володимир Біцак.
За його словами, удар стався по даху локомотива у передмісті Сум — у районі населеного пункту Торопилівка.
«Вибух стався по даху локомотива. На велике щастя, машиністи не постраждали. Я спілкувався з їхніми колегами — вони кажуть, що це просто диво. Пасажири також не постраждали. Люди спочатку навіть не зрозуміли, що сталося: почули вибух, але сильного поштовху не було, локомотив просто повільно загальмував», — каже Біцак.
За його словами, працівники залізниці швидко відреагували на ситуацію.
«Протягом пів години подали новий локомотив, і поїзд продовжив рух. Пасажирів доставили до залізничного вокзалу», — говорить Біцак.
Водночас російські війська атакували і сам вокзал у Сумах.
«Було дев’ять влучань БПЛА типу «шахед». Пошкоджено будівлю залізничного вокзалу, адміністративні будівлі та інші споруди. Росіяни постійно намагаються відрізати Суми від сполучення зі столицею, Полтавщиною та Харківщиною», — каже Біцак.
Обстріли та жертви серед цивільних
За словами посадовця, у лютому в області загинули 22 цивільні людини, ще майже сто були поранені.
«Дійсно, були трагічні випадки. У Степанівці росіяни вбили молоду людину, у Білопіллі — двох братів. У Річківській громаді нещодавно троє літніх людей були поранені в автомобілі», — говорить Біцак.
Він також навів приклади атак по цивільних об’єктах у Сумах.
«Приблизно півтора тижня тому росіяни вдарили по двох дитячих лікарнях у різних районах Сум. Складно зрозуміти логіку такого терору. Важко уявити, що у них у голові», — каже Біцак.
За його словами, іноді безпілотники можуть бити по будь-яких об’єктах.
«Коли батарея дрона вже майже розряджена, вони можуть вдарити будь-куди. Але часто це просто бажання вбивати — неважливо кого. Наприклад, у селі Кровне Миколаївської громади загинув водій поштового автомобіля», — говорить Біцак.
Дрони та нові загрози
На Сумщині активно встановлюють антидронові сітки, однак вони не завжди здатні захистити від усіх типів безпілотників.
«Антидронові сітки розраховані передусім на FPV-дрони або не дуже потужні безпілотники. Але дрони типу «Гербера» можуть їх пробивати, бо вони важчі і мають потужнішу вибухівку», — каже Біцак.
За його словами, сітки встановлюють переважно над шляхами сполучення.
«Село ж сіткою не накриєш. Сітки є лише над дорогами та шляхами сполучення. До Нового року було змонтовано близько 210 кілометрів таких захисних конструкцій, і робота триває», — говорить Біцак.
Біцак додає, що кількість атак безпілотників останнім часом зростає.
«По місту Суми майже щодня летить велика кількість дронів типу «Молнія». Коли погода тепліша і немає снігу чи дощу, їх стає більше, бо це дає більше можливостей росіянам запускати БПЛА», — каже Біцак.
За його інформацією, біля кордону діє російський підрозділ, який спеціалізується саме на безпілотниках.
«На кордоні Сумщини зараз перебуває підрозділ «Рубікон», який спеціалізується на БПЛА. На жаль, вони використовують Сумщину як полігон для навчань», — говорить Біцак.
Найнебезпечніші громади
Найбільш напружена безпекова ситуація залишається у прикордонних громадах.
«Це Ворожбянська, Білопільська, Краснопільська та Миропільська громади — ті, що безпосередньо на кордоні. Але на жаль, уже і більш тилові громади почали потерпати. Наприклад, були прильоти в Нижносироватській громаді», — каже Біцак.
Дрони долітають навіть до віддаленіших районів області.
«Були випадки, коли безпілотники долітали навіть до Недригайлова — це вже в напрямку Києва. Росіяни б’ють по аграрному сектору, підприємствах, цивільній інфраструктурі», — говорить Біцак.
Евакуація з прикордоння
У прикордонних громадах Сумщини вже понад два роки триває обов’язкова евакуація, однак частина людей відмовляється виїжджати.
«Люди пишуть відмову від евакуації і залишаються у своїх домівках. Але потім стаються трагічні випадки», — каже Біцак.
Він нагадав про випадки, коли мирних жителів захоплювали російські військові.
«Наприклад, у Грабовському 52 людини взяли в полон. Нещодавно у селі Сопич Шосткинського району також захопили 19 людей. Потім їх показують у пропагандистських відео, де вони нібито «щасливі» і просять російські паспорти. Ми розуміємо, що це робиться під примусом», — говорить Біцак.
Після таких випадків українські служби змушені залучати міжнародні механізми для звільнення людей.
«Потім до роботи підключаються омбудсмени та інші структури, щоб звільнити цих людей. Але їхня доля довгий час залишається невідомою», — сказав Біцак.
Він закликав жителів прикордонних громад не наражати себе на небезпеку та погоджуватися на евакуацію.
