Starlink на російських дронах: наскільки це небезпечно та чи є рішення проти загрози
Starlink є критично важливим компонентом зв’язку, який широко використовується Силами безпеки і оборони України. Водночас Росія, попри санкції, знаходить шляхи доступу до цих технологій. Про це в коментарі Радіо Хартія розповів оглядач порталу Мілітарний Вадим Кушніков.
За його словами, нещодавні розслідування виявили масштабний канал постачання терміналів Starlink до Росії через Об’єднані Арабські Емірати.
«Ми бачимо останнє розслідування, яке викрило дуже широкий канал постачання з Об’єднаних Арабських Еміратів систем Starlink до Російської Федерації. Що стосується технічної можливості обмежувати або протидіяти конкретним базовим станціям — це поки що відкрите технічне питання», — каже Кушніков.
Подібні технології активно використовують і українські безпілотники — як повітряні, так і морські. Водночас були зафіксовані випадки втрати зв’язку, зокрема в акваторії Чорного моря поблизу узбережжя Росії та тимчасово окупованого Криму.
«Наші морські безпілотники втрачали зв’язок, коли наближалися до берегів РФ і Криму. Але з плином часу були знайдені способи обходу цих обмежень. Тож питання використання Starlink у ударних безпілотниках поки що залишається відкритим», — говорить Кушніков.
Одним із ключових викликів є різні канали постачання Starlink в Україну. Частина систем закуповується централізовано за участі держави та міжнародних партнерів, зокрема Польщі, але значна кількість терміналів надходить через волонтерів.
«Волонтери купують Starlink на відкритому ринку й передають їх військовим. Систематизувати, каталогізувати й контролювати всі ці термінали — надзвичайно складне завдання, яке потребує багато часу», — каже Кушніков.
При цьому обмеження з боку оператора не діють на території України, а стосуються переважно Росії та тимчасово окупованих територій. Водночас і українські, і російські розробники знаходять способи обходу таких обмежень.
«Ми можемо констатувати, що прямого універсального рішення цієї проблеми наразі не існує. Обидві сторони шукають і знаходять технічні обхідні шляхи», — сказав Кушніков.
Як альтернативу супутниковому зв’язку експерт назвав розвиток військового LTE. За його словами, Міністерство оборони України активно розбудовує мережі стільникового зв’язку на прифронтових територіях та безпосередньо на лінії бойового зіткнення.
«Це один із варіантів забезпечити наших оборонців ефективним і стабільним засобом зв’язку», — каже Кушніков.
Starlink залишається важливим і для цивільного сектору, особливо під час блекаутів, коли відсутній мобільний або дротовий інтернет.
За словами Кушнікова, технології придушення супутникового зв’язку існують як у Росії, так і в України, однак вони є складними та ресурсомісткими.
«Для подавлення каналів супутникового зв’язку використовуються потужні засоби РЕБ, яких наразі небагато. Інший шлях — це своєчасна детекція таких безпілотників за допомогою радіоелектронної розвідки», — каже Кушніков.
Ударні безпілотники з терміналами Starlink мають обмежені тактико-технічні характеристики — зокрема швидкість до 150–200 км/год, що дозволяє виявляти їх завчасно.
«Їх детекція відбувається так само, як і “шахедів”, а іноді навіть ще над територією Російської Федерації», — говорить Кушніков.
Росія використовує такі безпілотники точково — для ураження найбільш пріоритетних цілей, адже йдеться про дороговартісні й обмежені в кількості технології.
«Це не може бути масштабною загрозою на рівні класичних “шахедів”. Кількість терміналів обмежена, а самі дрони — дуже дорогі», — каже Кушніков.
За словами Кушнікова, говорити про технологічну перевагу Росії зарано, адже саме Україна першою масштабувала використання супутникового зв’язку у бойових умовах. Водночас викликом залишається розвиток ефективних засобів протидії.
«Подібні рішення вже існують — як української розробки, так і від наших партнерів. Вони передані Силам безпеки і оборони та застосовуються за призначенням», — сказав Кушніков.
