«Справи Майдану можуть і мають закінчитись вироком», — Олексій Донський
Справи щодо розстрілів на Інститутській 20 лютого 2014 року залишаються одними з найболючіших епізодів Майдану. Про їхній нинішній стан, труднощі судових процесів та перспективи покарання винних в ефірі Радіо Хартія розповів начальник департаменту у справах Майдану Офісу генпрокурора Олексій Донський.
Апеляція вироку у справі про розстріли 20 лютого
Донський нагадав, що у справі виконавців убивств на Інститутській вже є вирок першої інстанції — Святошинського райсуду. Його оскаржують усі сторони процесу.
«В даній справі є вирок суду першої інстанції. І цей вирок наразі оскаржується в апеляційному порядку як нами, так і потерпілими, так і обвинуваченими», — сказав Донський.
Прокуратура не погоджується з тим, що суд не визнав ці події терористичним актом, каже Донський:
«Коли велась стрільба по людях, які не мали зброї, — іншої мети, ніж залякування, не було… Але суд чомусь цю кваліфікацію не сприйняв».
Справа організаторів — на підготовчому етапі
Окремо триває розгляд справи за звинуваченням колишнього керівництва держави — тодішніх президента, міністра внутрішніх справ, очільника СБУ.
«Це не лише епізод 20 лютого, але й події 18 лютого. Справа знаходиться у суді, і наразі триває лише підготовче провадження», — сказав Донський.
Заочні процеси проти беркутівців, які втекли до РФ
Частина підозрюваних переховується в Росії або на окупованих нею територіях України, і видавати їх РФ відмовляється. Тому щодо них, за словами Донського, прокуратура застосовує спеціальне досудове розслідування та спеціальний судовий розгляд.
«Лише вирок може встановити винуватість. А крім того, вони стануть невиїзними — будь-яка країна може їх затримати й екстрадувати», — сказав Донський.
Потерпілі роками чекають рішення — і це завдає болю
Донський підкреслює: найскладніше в цій роботі — усвідомлення, як довго очікують вироків родини Небесної сотні:
«Головний запит потерпілих — це запит на справедливість. Вони роками ходять у суди. Є справи, які перебувають у судах п’ять, сім, вісім, більше десяти років».
Відсутність вироку в тяжких справах сприймається ними як відсутність справедливості.
А сторона захисту, на думку Донського, користується недосконалістю Кримінального процесуального кодексу, щоби гальмувати судові процеи:
«КПК скоріше толерує зловживання, аніж бореться з ними. Якщо б правила були чітко унормовані, ми мали б більше 80 вироків у справах Майдану, а не ті 80, які маємо за 12 років».
