Російський удар по американському заводу в Тростянці був сигналом для іноземних інвесторів — Непран
Російський ракетний удар по американському підприємству в Тростянці не мав військового значення і був показовою атакою, спрямованою на дестабілізацію соціальної ситуації та залякування іноземних інвесторів. Про це в коментарі Радіо Хартія заявив перший віцепрезидент Торгово-промислової палати України Михайло Непран.
За його словами, підприємство було ключовим для міста — формувало бюджет, забезпечувало робочі місця та розвиток соціальної сфери.
«Це не був військовий об’єкт, абсолютно. Він не мав ніякого військового значення. Це був показовий приліт, щоб загострити соціальну ситуацію. Для міста це було основне підприємство, за рахунок якого формувався бюджет, люди отримували непогані зарплати, розвивалася соціальна сфера», — каже Непран.
Він також додає, що удар мав і політико-економічний сигнал для міжнародного бізнесу.
«Це був сигнал не стільки українцям, скільки нашим зарубіжним партнерам і транснаціональним корпораціям: гарантій збереження власності і бізнесу в Україні немає. Мовляв, раз пішли з Росії — ідіть і з України», — говорить Непран.
За його словами, підприємство можуть відновити, а для компанії Mondelez така атака може стати стимулом до відбудови.
«З точки зору відбудови не повинно бути великих питань. Для Mondelez це показова історія: якщо нічого не робити — це розписатися у власній безсилості. Я сподіваюся, що підприємство буде відновлено і працюватиме далі», — каже Непран.
Нині інвестиції в Україну залишаються обмеженими через війну, а головним джерелом капіталу є внутрішні кошти.
«Інвестиції йдуть, але в першу чергу ми самі собі інвестуємо. Ніхто у світі не вкладатиме гроші в країну, що воює, без державних гарантій компенсації ризиків. Україна зараз не може гарантувати відшкодування, якщо завод зруйнує ракета», — говорить Непран.
За його словами, більшість компаній, які планували піти з України, зробили це ще у 2022 році, а нині залишилися ті, хто усвідомлює ризики воєнного стану.
«Хто боявся — той уже пішов. Залишилися ті, хто розуміє ризики війни. Тепер у контрактах прямо пишуть: сторони усвідомлюють ризики військового стану», — говорить Непран.
Непран також прогнозує диверсифікацію виробництв між Україною та країнами ЄС.
«Частину виробництв розміщуватимуть в Україні, а частину — у Польщі, Словаччині чи Чехії. Це диверсифікація ризиків: якщо тут прилетить, залишиться там», — каже Непран.
За його словами, міжнародні партнери не відмовилися від підтримки України, а соціальні виплати значною мірою забезпечуються зовнішньою допомогою.
«Фінансування йде. Мільярди, які обіцяли, дають. Соціальна сфера фінансується за рахунок зовнішньої допомоги — пенсії і зарплати бюджетникам фактично оплачуються європейськими коштами», — сказав Непран.
