«Росіяни стали повитухою нової економіки України» — Непран про бізнес під час блекаутів
Російські удари по енергетиці України не тільки занурили у пітьму житлові будинки, але й вплинули на роботу українського ритейлу. Про готовність бізнесу до блекаута, виклики енергетичної кризи та трансформацію української економіки в ефірі Радіо Хартія розповів Михайло Непран, перший віцепрезидент Торгово-промислової палати України.
Бізнес і самоорганізація завчасно підготували Україну до блекаутів
За словами Непрана, ще восени більшість бізнесів готувалися до можливих відключень:
«Враховуючи 2022-2023 роки, було зрозуміло, що зима буде непростою. І порядка 80% дрібних, середніх і великих підприємств готувалися у міру своїх сил і можливостей. Хтось купував промислові генератори, хтось невеликі», — зазначив Непран.
Менш готовим до тривалих відключень виявився житловий сектор. Проте там, де ОСББ були достатньо активними, мешканці заздалегідь придбали генератори й забезпечили роботу насосів та ліфтів у багатоповерхівках. Це, на думку Непрана, свідчить про високий рівень самоорганізації українців:
«Те, на що розраховували росіяни, не сталося: бізнес не зупинився, аптеки й кафе працюють, розгніваний натовп українців не стоїть на Банковій під Офісом президента і не кричать Зеленському: “Укладай угоду про мир!”», — каже Непран.
Україна перейшла до економіки виживання
Війна змусила країну перейти від «економіки споживання» до «економіки виживання»:
«Ми вже розуміємо, що не може бути таких правил гри на енергоринку, коли була монополія обленерго та олігархів, які стояли за ними й виставляли такі умови, що вартість підключення до мереж інколи коштувала дорожче, ніж будівництво підприємства з нуля. Ми тепер розуміємо, що це повинно бути максимально диверсифіковано. Це повинні бути невеликі й середні гнучкі підприємства, які можуть вижити у будь-яких умовах», — сказав Непран.
Він вважає, що росіяни парадоксально стали «повивальною бабкою» нової української економіки. Головним питанням для будь-якого підприємства тепер стає енергозабезпечення. Згодом це стане для бізнесу позитивним поштовхом у більш енергонезалежне майбутнє.
Торгові мережі та ціни
Окремо Непран зупинився на проблемі великих торгових мереж, які, за його словами, десятиліттями диктували виробникам жорсткі умови й накопичували мільярдні борги:
«Вони зацікавлені, щоб дрібних і середніх не було, щоби була монополізація», — пояснює Непран.
Вартість роботи генераторів у супермаркетах неминуче впливає на ціни. Година роботи великого генератора коштує близько 5 тисяч гривень, і ці витрати перекладаються на споживача.
Проте загрози продовольчій безпеці України немає, вважає Непран:
«Катастрофи не буде, голоду не буде і різкого обвалу цін не буде. Навіть якщо буде повний блекаут».
Нещодавні російські удари по виробниках олії були болісними для експортерів, але не загрожують внутрішньому ринку.
«Олії ми виробляємо в рази більше, ніж споживаємо, тому дефіциту теж не буде», — запевнив Непран.
Перебої з електрикою можуть зупинити українські тепличні господарства, і більшість овочів цього сезону постачатимуться з Туреччини, Марокко чи Єгипту:
«З точки зору продовольчого забезпечення ми як споживачі нічого не відчуємо. Головне, щоб у нас були гроші», — сказав Непран.
