«Повернення до життя»: Ольга Руднєва про реабілітацію, травми та потребу в психологах
Генеральна директорка та засновниця Superhumans Center Ольга Руднєва у коментарі Радіо Хартія розповіла про специфіку роботи центру реабілітації, кількість пацієнтів із травмами, отриманими внаслідок війни, а також про необхідність адаптації українських міст до потреб людей з інвалідністю.
Слух, травми обличчя та ампутації: з чим найчастіше звертаються пацієнти
За словами Ольги Руднєвої, більшість пацієнтів центру — це військові та цивільні, які перебували на прифронтових територіях.
«Ми переважно працюємо з людьми, які втратили кінцівки, мають погіршення слуху. Майже кожен третій, хто був на передовій — і цивільні в прифронтових районах, і військові — має втрати слуху. Якщо цим не займатися сьогодні, то слух погіршуватиметься щодня», — пояснила вона.
У центрі також працюють із пацієнтами, які мають складні травми обличчя.
Пацієнти отримують протези, реконструктивні операції та проходять тривалу реабілітацію
«Усі люди, які потрапляють до Superhumans Center, проходять реабілітацію, отримують протези або складні операції з реконструкції обличчя чи кінцівок», — зазначає Руднєва.
За її словами, після цього пацієнти обирають один із двох шляхів: повернення у військо або пошук нової ролі в житті.
Проблема доступності міст: навіть дістатися роботи — виклик
Найскладнішим для багатьох стає повернення у повсякденне життя.
«Міста недоступні. Там, де люди раніше жили, їм не так просто пересуватися. Багато хто суміщає протез і крісло колісне, особливо після подвійних ампутацій. Проблеми виникають навіть із тим, щоб просто дістатися роботи», — каже Руднєва.
Хоча деякі роботодавці облаштовують робочі місця, дорога до них може бути перешкодою.
Робота психологів важлива: без прийняття травми реабілітація не працює
У Superhumans Center пацієнти з перших днів працюють із психологом.
«Людина має прийняти факт втрати кінцівки, слуху чи зору. Ти можеш дати найкращий протез, але якщо людина морально не готова, вона не буде ним користуватися», — пояснила Руднєва.
Вона підкреслила, що психологічні травми часто не видно, але вони є не менш руйнівними.
«Нам потрібна буде армія психологів. Бо йдеться не лише про тілесні травми, які ми бачимо, а й про психологічні, яких дуже багато і у військових, і у цивільних», — додала вона.
Команда «рівний — рівному» та зміна ставлення в суспільстві
У центрі працює команда колишніх пацієнтів, які допомагають адаптуватися і побудувати довіру до психологів.
«Ми очікували, що люди будуть уникати психологів. Але вони охоче сприймають допомогу, іноді самі просять для себе та родин», — каже Руднєва.
Ольга Руднєва наголошує, що зміни мають початися із суспільства.
«Держава встановлює пандуси, облаштовує робочі місця, але мешканці будинків часто кажуть: «Нам цей пандус не потрібен» . Ми маємо розуміти, що інвалідність — це питання часу. Коли ми будемо старіти, всі потребуватимемо поручнів і пандусів. Маємо змінюватися самі, щоб ставати кращими для тих, хто поруч», — сказала вона.
