Обкладинка подкасту: Повернення до традиційної маневрової війни малоймовірне — Володимир Гаврилов

    Повернення до традиційної маневрової війни малоймовірне — Володимир Гаврилов

    Володимир Мазур

Традиційна маневрова війна із використанням великих підрозділів та великої кількості техніки вже відходить у минуле. Про трансформацію війни, слабкі місця тактики РФ та роль економіки у воєнному протистоянні в коментарі Радіо Хартія розповів генерал-майор запасу, ексміністр оборони Володимир Гаврилов.

«Мається на увазі тактика використання традиційної маневрової війни — на рівні взводів, рот, з маневрами вогнем і широким застосуванням техніки. Цього вже не буде. Будуть перехідні, гібридні речі. Зараз навіть використання техніки дуже обмежене», — пояснює Гаврилов.

За його словами, російська армія перейшла до тактики малих штурмових груп не від «винахідливості», а через безвихідь.

«Росіяни пішли на тактику маленьких груп від відчаю. Є наказ просуватися, але традиційним способом це неможливо — все знищується, і це дуже дорого. Тому вони перейшли на більш бюджетну тактику, де є люди, яких їм не так шкода. Вони кидають їх маленькими групами, щоб просуватися на 800 метрів-кілометр», — каже Гаврилов.

Головні слабкі місця тактики просочування

Гаврилов зазначає, що така тактика працює лише певний час — поки інша сторона не навчиться їй протидіяти. Основною проблемою для таких груп стає їхнє виживання після виходу на позиції.

«Перше — це фізичне виживання під ударами дронів. Дрони постійно висять над тобою. Або ховайся, або ризикуєш життям при кожному переміщенні», — пояснює Гаврилов.

Другий великий виклик — логістика.

«Потрібно постачання їжі, боєприпасів, евакуація поранених. Лінія логістики має працювати щонайменше на 5 кілометрів. Це дуже складно, і саме тут починаються основні проблеми цих груп», — сказав Гаврилов.

У зимовий період ситуація для таких підрозділів стає ще складнішою через холод, відсутність листя та менші можливості для маскування.

Техніка повернеться на поле бою лише після захисту від FPV

Гаврилов зазначає, що техніка нині використовується обмежено через загрозу FPV-дронів. На його думку, повернення транспортних засобів можливе лише після створення ефективних систем захисту.

«Треба захистити людей і техніку від FPV-дронів. Додаткова броня чи решітки проблему принципово не вирішують. Має бути система, яка знищує FPV при наближенні на 20–50 метрів. Якщо ці технології дадуть результат у найближчі шість місяців, техніка повернеться на поле бою», — прогнозує він.

У перспективі, каже він, війна перетвориться на симбіоз малих груп піхоти, захищеної техніки та роботизованих платформ.

«Гібрид малих груп, захищених транспортних засобів та роботизованих платформ — це рушійна сила війни найближчих 5–10 років», — зазначає генерал.

 

Фото: 43 окрема артилерійська бригада імені гетьмана Тараса Трясила / Facebook

Україна — головний драйвер військових інновацій

Україна стала глобальним центром військових технологічних інновацій — насамперед через брак ресурсів на початку війни.

«Ми з 2022 року змушені шукати асиметричні, дешеві та швидкі рішення. Тому в Україні виникла потужна екосистема інновацій. У Росії такого нема — там все централізовано і менш креативно», — каже Гаврилов.

Разом з тим він визнає, що Росія здатна швидко масштабувати технології, які вдається скопіювати. Втім, за темпом інновацій вона відстає.

На його думку, нині на фронті спостерігається технологічний паритет — але для Росії це поганий сценарій.

«У технологічному змаганні перемагає той, хто економічно спроможний тягнути це довго. Росія — ні. Її бюджет не витримає технологічної війни. Україна має партнерів, які надають ресурс — фінансовий, технологічний, компонентний. У Росії цього не буде», — сказав Гаврилов.

Гаврилов вважає, що саме економічний фактор стане ключовим у цій війні.

Графічний елемент: мікроавтобус

Підтримайте радіо

Ми існуємо завдяки вашій підтримці.
Станьте нашими підписниками на патреоні та підтримуйте нас донатом на банку.
Або за реквізитами:
ЄДРПОУ 45784628
IBAN UA273515330000026002045916262,
призначення «Добровiльне пожертвування на проєктнi витрати».


Дякуємо, що ви з нами!