Понад 160 АЗС під ударами: як мобільні заправки можуть запобігти паливній кризі
Російські удари по українських автозаправних станціях спрямовані не лише на знищення окремих об’єктів, а на руйнування всієї системи забезпечення регіонів пальним. Про це в ефірі Радіо Хартія заявив експерт паливного ринку Леонід Косянчук.
За його словами, проблема полягає не стільки у кількості знищених заправок, скільки у порушенні логістики, від якої залежить робота критичної інфраструктури, екстрених служб та військових.
«Є таке поняття, як туман війни. Ми говоримо про понад 160 знищених АЗС, але важливо не стільки, скільки саме знищено. Відбувається планове, системне знищення роздрібної паливної інфраструктури. Це вже не лише проблема автомобілістів — це проблема ДСНС, поліції, військових і всієї критичної інфраструктури. Уже є місця, де складно знайти навіть 20 літрів пального», — каже Косянчук.
Він говорить, що відновлення пошкоджених АЗС не вирішує проблему, адже після ремонту вони можуть знову стати ціллю російських ударів.
«Справа не в тому, скільки коштує відновити заправку. Ми можемо її відбудувати, але завтра туди знову прилетить. Найбільша проблема — руйнування логістики регіонів, економіки та забезпечення Збройних сил. Треба не лише відновлювати, а змінювати саму систему забезпечення пальним», — говорить Косянчук.
Він вважає, що одним із рішень можуть стати мобільні автозаправні комплекси. Водночас нинішнє законодавство не дозволяє їм працювати, адже ліцензія на торгівлю пальним видається лише для стаціонарної адреси.
«Альтернативою можуть бути мобільні заправні комплекси, але вони фактично поза законом. Ліцензія видається лише на конкретну адресу. А мобільна АЗС постійно змінює місце роботи, тому працювати законно вона не може. Потрібно терміново змінювати закон про ліцензування і дозволити такі комплекси тим операторам, які вже працюють на ринку», — каже Косянчук.
Він також пропонує тимчасово скасувати або переглянути окремі фінансові вимоги для операторів паливного ринку, особливо у прифронтових регіонах, щоб стимулювати розвиток мобільної інфраструктури.
«Операторам потрібно дати мотивацію. Прибрати хоча б тимчасово цей обов’язковий платіж у 60 тисяч гривень за АЗС, дозволити мобільні комплекси працювати в законодавчому полі. Самі учасники ринку швидко організують таку систему, якщо їм не заважати», — говорить Косянчук.
За його словами, ризик полягає не у нестачі самого пального — імпортні поставки вже давно налагоджені, — а у можливій кризі доступу до нього.
«Дефіциту бензину не буде. У нас працює імпорт. Але може виникнути криза логістики: пальне є, а залити його ніде. Для цього потрібна інфраструктура, якої зараз просто не можна створити через законодавчі обмеження», — каже Косянчук.
Він додає, що наразі жоден регіон України не можна вважати безпечним для паливної інфраструктури.
«В Україні вже немає безпечних місць. Якщо потрібно — ракети й безпілотники долітають від Харкова до Ужгорода. Дієвого захисту АЗС сьогодні фактично не існує, тому потрібно змінювати сам принцип паливного забезпечення. Це потрібно було зробити ще позавчора», — говорить Косянчук.
На його думку, мобільні заправні комплекси значно складніше виявити та знищити, адже вони не прив’язані до однієї адреси.
«Стаціонарна АЗС має точні координати, які легко визначити. А мобільна сьогодні працює в одному місці, за годину — вже в іншому. Як організувати таку систему, оператори ринку чудово знають. Наші люди дуже талановиті — головне їм не заважати», — сказав Леонід Косянчук.
