Перспективи мирної угоди: чому США говорять про літо 2026 року та наскільки це реально
Часові рамки у війнах є одним із найскладніших факторів, а будь-які дедлайни можуть бути як стимулом для переговорів, так і елементом політичного тиску. Про це в коментарі Радіо Хартія розповіла керівниця програм міжнародної безпеки Ради зовнішньої політики «Українська призма» Ганна Шелест.
За її словами, навіть за наявності домовленостей фінальна угода може зірватися в останній момент, тому прогнозувати точні терміни завершення війни практично неможливо.
«У розвитку будь-якого конфлікту, особливо такого складного, як російсько-український, усе може змінитися протягом однієї ночі. Навіть коли здається, що все домовлено, фінальна угода може не бути підписана», — каже Шелест.
Вона говорить, що дедлайни часто використовують для політичного тиску або як спосіб змусити сторони активніше працювати на переговорах.
«Коли немає жодного дедлайну, починаються talks about talks — розмови про те, як проводити перемовини, замість обговорення суті, яка могла б завершити війну», — говорить Шелест.
Чому США говорять про літо 2026 року
Озвучені дедлайни, зокрема літо 2026 року, пов’язані насамперед з інтересами США, які не є нейтральним посередником.
«Посередник має бути нейтральним, але Сполучені Штати не є нейтральними — вони мають власні цілі й інтереси в цьому процесі. Це ускладнює переговори, коли дедлайни ставляться під їхній політичний порядок денний», — каже Шелест.
Літо розглядають і як критичний момент для Росії через економічні проблеми та можливу потребу в оголошенні тотальної мобілізації.
«Якщо до літа Росія не оголосить тотальну мобілізацію, їй буде важко підтримувати темп війни. Але мобілізація — один із найбільших страхів Кремля», — говорить Шелест.
«Червоні лінії» України та вимоги Росії
Територіальні поступки залишаються для України неприйнятними, адже йдеться не лише про територію, а про людей. Водночас Росія, за її словами, прагне продемонструвати своєму суспільству, що війна була «не марною», тому постійно повертається до своїх старих вимог.
«Ми регулярно чуємо ті самі вимоги, які звучали ще у Стамбулі у 2022 році. Максимум зрушень за останні місяці — дискусія про чисельність Збройних сил України», — каже Шелест.
Переговори військових і технічні домовленості
Ганна Шелест говорить і про важливість участі військових у переговорах, оскільки це робить дискусію більш предметною.
«Коли за стіл сідають військові, розмова стає конкретнішою: про моніторинг розведення військ, припинення вогню та технічні деталі», — говорить Шелест.
Одним із ключових питань вона назвала моніторинг припинення вогню, який раніше був проблемним через обмеження доступу міжнародних місій.
«ОБСЄ часто не могла фіксувати порушення, бо їх просто не пускали на окуповані території. Тому такі технічні домовленості потребують дуже тривалих і детальних переговорів», — каже Ганна.
Гарантії безпеки для України
За словами Шелест, реальними гарантіями безпеки можуть бути лише сильні Збройні сили України та міжнародна військова присутність.
«Єдина реальна гарантія — сильні Збройні сили України. Партнери можуть допомогти зробити їх настільки потужними, щоб Росія тричі подумала перед новим нападом», — говорить Шелест.
Вона також назвала важливими фактори стримування: іноземну військову присутність та спільне військово-технічне співробітництво.
