Open Theatre у Харкові: як молоді актори створили незалежний театр
У Харкові минулого року з’явився новий незалежний театральний майданчик — Open Theatre, створений групою акторів та режисерів, які прагнуть розвивати культурне середовище міста та відкривати нові форми спілкування з глядачем. Про його ідею, мету та перші постановки в ефірі Радіо Хартія розповів режисер і художник Віктор Єрмоленко, відомий також за роботою у харківському Театрі Квітки.
Як у Харкові народився Open Theatre
Віктор Єрмоленко згадує, що ідеї зробити власний, незалежний театр виникали у молодих акторів ще за часів навчанні на театральному відділенні:
«Ви випускаєтесь, і одразу дуже хочеться зробити щось нове командою. Проте ви якось розділяєтесь, команда ламається, театральний випуск йде далі. Але я всі ці роки жив з цією думкою, і, мені здається, просто прийшов час, коли ми були готові до цього. Минулого літа склалася команда, яка була готова працювати в незалежному секторі».
У репертуарі Open Theatre вже є кілька різножанрових постановок. Серед них — комедія «Agent Future: місія «Стрибок у минуле», створена спеціально для відкритого простору на фудкорту «7йсклад» (назва пишеться саме так: в один рядок і з малої літери — Ред.).
«Коли я прийшов на «Сьомий», то зрозумів, що звичайну виставу там грати неможливо. Тому народилася ідея агента Фьючера, який повертається з майбутнього, щоб врятувати Харків. Сам простір «Сьомого» у цій моїй п’єсі став осередком зла, і саме від нього народилася історія», — пояснює режисер.
Глядачі спочатку сприйняли виставу невіддільно від локації та не розуміли, чи можна перенести її в інший простір узимку.
«Люди казали: а як ви будете грати її в приміщенні? Вони не могли відділити виставу від простору. І це було дуже важливо — інтерактивність, коли глядачі дивляться на дерево, на пташок і водночас занурюються у дію», — розповідає Єрмоленко.
Драма і перформативні читання
Open Theatre також представив драму за мотивами твору Володимира Винниченка «Чорна пантера і білий медвідь». Постановка вирізняється концептуальним рішенням: усіх трьох жіночих персонажів грає одна акторка.
«Мені було цікаво, як три жінки — дружина, коханка і мати — впливають на життя одного митця. Це було основне рішення: показати різні жіночі ідентичності через одну акторку. І глядач прочитав цю історію», — каже Єрмоленко.
Ще один напрям роботи театру — перформативні читання. Команда брала участь у фестивалі «Драма Спринт», де читала п’єсу Богдана Адаменка «Бункер».
«Ми вхопили ідею, що можна не готувати повноцінну виставу, а тут і зараз взяти текст сучасного драматурга, прочитати його і зрозуміти, чи хочемо ми працювати з цим матеріалом», — говорить Єрмоленко.
Open Theatre надалі шукає свою аудиторію, але вже має підтримку як молоді, так і старших глядачів.
«Мені б хотілося діалогу з глядачем про місцеву ідентичність, про сучасний театр, про українську культуру і класику. Ми хочемо, щоб наш глядач був відкритий до експерименту», — сказав Єрмоленко.
