Олексій Сокирко: українські та польські історики є зараз терапевтами нашого спільного минулого
У польському місті Баранові-Сандомирському 6 травня стартував триденний польсько-український конгрес істориків. Близько сотні дослідників із двох країн обговорюють складні сторінки минулого, методологічні підходи та роль істориків у формуванні національної пам’яті. Радіо Хартія поспілкувалося з доктором історичних наук Олексієм Сокирком, учасником Оргкомітету та панелістом конгресу про те, як вчені з Польщі та України шукають у спільному минулому приводи для єднання.
Як українські та польські історики відновлюють професійний діалог
За словами Олексія Сокирка, такі суто академічні зустрічі українських та польських істориків мають давню традицію, започатковану ще наприкінці 1990-х.
«Потім була тривала пауза — епідемія, війна, мобілізація багатьох українських істориків до війська. Але потреба у відновленні діалогу завжди залишалася живою», — говорить Сокирко.
Конгрес у Баранові-Сандомирському об’єднав дослідників різних епох — від Середньовіччя до ХХ століття. Разом вони намагаються вибудувати єдине цілісне бачення минулого, що враховувало б різні оптики.
«Медієвісти слухають модерників, модерники — медієвістів. Ми дискутуємо про джерела, методологію, термінологію. Це внутрішня професійна розмова, де ми “звіряємо годинники”», — каже Сокирко.
Він наголошує, що у часи політичного популізму та непорозумінь саме історики виконують терапевтичну функцію:
«Ми не дипломати й не політики. Ми ведемо діалог із минулим і транслюємо його суспільству. Історична пам’ять — основа національної ідентичності. Наше завдання — зробити так, щоб конфлікти минулого не повторювалися тепер».
Сокирко додає, що нинішній конгрес показав відсутність принципових розбіжностей у баченні спільного минулого обох країн та готовність польських істориків до широкого діалогу:
«Я б навіть не вживав слова «примирення». Польща сьогодні — стратегічний партнер України, потужна підтримка нашої мілітарної здатності. Ми разом виконуємо місію щита Європи».
Спільні приклади та нова оптика
Олексій Сокирко також наводить приклади видатних постатей з української історики, які символізують перетин культур обох країн і свідомий вибір приналежності до одної з них.
«Володимир Антонович і В’ячеслав Липинський — етнічні поляки, які стали українцями за вибором. Це блискучі приклади громадянської, а не етнічної ідентичності. Або можемо взяти Адама Киселя, представника руської — себто староукраїнської — шляхти, який бачив місце України-Русі як окремого, третього члена Речі Посполитої. Цей проєкт польсько-литовсько-руської федерації не реалізувався, бо був конкурентом проєкту створення окремої української держави козаками», — каже Сокирко.
У перший день Конгресу українські та польскі історики також дискутували про події Хмельниччини та її місця у формуванні політичних націй в обох країнах:
«Ми відходимо від бачення цієї козацької революції саме як польсько-українського конфлікту. Я вважаю, що насправді це було протистояння двох українських еліт — шляхти та козацтва. Руїна, що прослідувала після цього, — це безумовна трагедія, бо це фактично була громадянська війна, але вона дала змогу зберегти Гетьманщину як українську державу», — говорить Сокирко.
Він каже, що конгрес українських та польских істориків — це майданчик для живої науки, яка завжди народжується в академічних суперечках та дискусіях довкола проблемних питань:
«Ми маємо розбіжності, але це природно. Конгрес — як консиліум лікарів: ми радимося, дискутуємо, бо наука без дискусій не живе».
Сокирко також наводить приклад того, наскільки спільну оптику мають українські та польські історики на пізньосередньовічний період минулого обох держав:
«Ми вчора дуже активно обговорювали реферат виступу професора Мирослава Волощука. Він розповідав, наскільки сильно Польща та Україна-Русь були пов’язані кровними узами між династіями П’ястів та Рюриковичів відповідно. Слухайте, там «Гра престолів» просто відпочиває! Це все колосальний матеріал, наприклад, для наших белетристів та кінорежисерів. Там є дуже цікаві історії, щоб усі ці речі відображати».