Оголене тіло на сцені — це окреме мистецтво: Марічка Штирбулова про українську оперу Gaia-24
Сучасна українська опера Gaia-24 стала однією з найвизначніших постановок світу за версією міжнародного конкурсу Music Theatre Now. Артистка Марічка Штирбулова розповіла Радіо Хартія про головні сенси постановки та про те, як мистецтво може стати майданчиком для переосмислення катастроф і травм.
«Росія — це монстр, який спричиняє більшість катастроф»
Українська авангардна опера Gaia-24, створена лабораторією Opera Aperta, здобула перемогу у міжнародному конкурсі Music Theatre Now та увійшла до сімки найвизначніших опер світу. Її автори поєднали музику різних народів, екологічні та воєнні теми, а також радикальні сценічні рішення, щоб показати силу й вразливість землі:
«Завжди певна екологічна катастрофа є поштовхом до створення нової роботи. І тут, звісно, сюрприз у лапках: коли ми беремося до цієї теми, завжди виникає тема російської агресії. Росія — це монстр, який спричиняє більшість катастроф. І дає нам нове поле для творення мистецтва» — говорить Марічка Штирбулова, одна з головних артисток опери.
Назва постановки відсилає до образу Геї — давньогрецької богині землі. Артисти надихалися також ідеями французького антрополога Бруно Латура, який у своїй останній праці розмірковував про війну в Україні та образ Землі як живої системи. Імпульсом для створення опери став підрив Каховської ГЕС, після якого команда почала шукати нові мистецькі ландшафти для втілення на сцені та поза її межами.
Оголене тіло, ритуали та музичні ландшафти
Опера Gaia-24 складається з трьох актів. Перший — це глобальне музичне полотно, що інтегрує фольклорні традиції різних народів світу, зокрема кримськотатарські та єврейські композиції. Дія відбувається не лише на сцені, а й серед глядачів, створюючи ефект занурення у «музичну Гею».
Другий акт, який творці називають основним, досліджує силу та вразливість землі. Усі артисти виступають оголеними, виконуючи музику та ритуальні танці. За словами Штирбулової, це не епатаж, а спосіб розширити сприйняття мистецтва.
«Оголене тіло на сцені — це окреме мистецтво. Воно дозволяє відчути вразливість і силу водночас. Навіть музика, яку виконує оголений артист, звучить інакше. Нам цікаво досліджувати цю тонкість разом із глядачами», — каже Штирбулова.
У постановці також використовуються відео, зняті на острові Хортиця після підриву Каховської дамби. Серед кадрів — випалене дно водосховища та фортепіано, занурене у воду, що стало найбільш впізнаваним кадром опери про екологічну катастрофу.
«Хіба нам не шкода землі? Хіба нам не шкода людей? Але мистецтво повинне бути майданчиком для переосмислення цих речей», — сказала Марічка Штирбулова.
