Новий рівень загрози: що відомо про російський дрон «Герань-5»
Росія почала застосовувати безпілотник «Герань-5», який за швидкісними характеристиками та принципом ураження фактично наближається до класу крилатих ракет. Про це в коментарі Радіо Хартія розповів експерт з питань авіаційного ринку Богдан Долінце.
За його словами, мова йде не просто про БПЛА великої дальності, а про нову безпілотну систему з реактивною швидкістю, яка значно ускладнює її виявлення та перехоплення.
«Фактично це вже не просто безпілотник великого радіусу дії, а певний аналог крилатої ракети. Такі системи часто називають дронами-ракетами. «Герань-5» — це російський аналог української ракети «Фламінго», але менших розмірів», — говорить Долінце.
Вища швидкість і складніше перехоплення
Як каже експерт, новий дрон має дальність ураження до 1000 кілометрів — як і звичайні «шахеди», однак його ключова відмінність полягає у швидкості.
«Швидкість «Герані-5» може сягати до 900 км/год. Це робить її набагато складнішою ціллю для протиповітряної оборони. Якщо звичайні дрони можна знищувати дронами-перехоплювачами чи армійською авіацією, то у випадку реактивних БПЛА ці засоби вже практично неефективні», — говорить Долінце.
Єдиними реальними засобами протидії таким цілям залишаються класичні системи ППО, винищувальна авіація або переносні зенітно-ракетні комплекси.
Бойова частина — як у «шахеда»
Попри зміну швидкісних характеристик, бойова частина «Герані-5» залишається співмірною зі звичайними іранськими дронами.
«Бойова частина не зазнала суттєвих змін — це близько 90 кілограмів вибухової речовини, як і у стандартних «шахедів». З точки зору наслідків ураження — вони співмірні, але з точки зору протидії новий дрон є значно небезпечнішим», — каже Долінце.
Іранські технології та російська модернізація
За словами Долінце, конструкція нового дрона нагадує іранські розробки, однак із серйозною модернізацією.
«Йдеться не про базову іранську модель. Росія могла або отримати компоненти за іранськими схемами, або використати напівготові вироби, доопрацювавши їх з урахуванням власного бойового досвіду, отриманого на «Геранях» попередніх серій», — сказав Долінце.
Зокрема, новий БПЛА менш вразливий до засобів радіоелектронної боротьби.
Потенційна загроза для авіації
Окрему небезпеку становить можливість використання «Герані-5» як повітряної платформи для інших видів озброєння.
«Є інформація, що такі безпілотники можуть нести авіаційні ракети типу Р-60 або Р-73, а також елементи ПЗРК. Це створює потенційну загрозу для пілотованої авіації на дистанціях у десятки кілометрів», — говорить Долінце.
Крім того, у дронах виявили китайські модеми, які дозволяють дистанційне керування на сотні кілометрів, а за наявності ретрансляторів — і на більші відстані.
Пошук протидії та нові рішення для ППО
Поява таких засобів ураження змушує Україну та партнерів шукати нові технічні рішення.
«Як правило, після появи нового типу озброєння потрібні кілька місяців, щоб напрацювати ефективну тактику протидії. Ймовірно, з’являться реактивні дрони-перехоплювачі або буде посилена передача Україні систем ППО, здатних працювати по крилатих ракетах», — каже Долінце.
Серед потенційних рішень експерт назвав американські ракети APKWS, а також європейські розробки протиповітряної оборони.
Обмежені можливості санкційного впливу
Водночас можливості обмеження виробництва таких дронів залишаються обмеженими.
«Основні компоненти — іранського, російського та китайського походження. Вплив на ці країни з боку санкцій є суттєво обмеженим. Крім того, часто використовуються цивільні технології, які Росія може отримувати через альтернативні канали», — каже Богдан Долінце.
