Мінімальний план енергетичної стійкості: «темно, але тепло» – що можна встигнути до наступної зими
Як виглядає план енергетичної стійкості для українського міста на прикладі столиці й що можна встигнути зробити до наступного опалювального сезону, щоб бути хоча б з теплом, в ефірі Радіо Хартія розповів директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
План енергетичної стійкості Олександр Харченко розглядає на прикладі Києва. Щоб прожити в екстремальній ситуації, вважає експерт, можна обійтися обмеженою кількістю електрики, але не можна обійтися без тепла та каналізації. Для того, щоб у квартирах було тепло, потрібні:
- вода для опалення;
- електрика для насосних станцій.
Якщо уявити, що Київ опинився в блекауті, відрізаний від національної енергомережі, повинні запрацювати когенераційні установки (для подачі тепла і води Києву потрібно приблизно 173 МВт електричної потужності). До наступної зими планують встановити біля 212 МВт. Якщо це буде виконано, Київ навіть за умови блекауту залишиться з теплом.
Росіяни можуть атакувати водозабори. Тож у місцях водозабору на Десні (звідки беруть воду для Києва) потрібно побудувати фізичний захист. По місту треба побудувати приблизно 150 водних скважин.
На всіх ключових насосах і пунктах роботи теплових котлів має бути резервне живлення.
«Це дизель-електростанції, газові генератори і високої ємності батарейні комплекси», – каже Харченко.
Останній резерв, «швидка допомога» – це мобільні дизельні котельні та велика кількість генераторів.
«Це потрібно для того, щоб розвезти ці мобільні генератори по будинках, підключити будинки і забезпечити їх мінімальним постачанням електрики, щоб люди могли використовувати хоча б електричні обігрівальні прилади», – говорить Харченко.
За оцінкою експерта, увесь обсяг робіт можна зробити за 2 – 2,5 роки. Бюджету Києва це коштуватиме приблизно 1 млрд 300 млн євро.
«З них 50 – 60 % можна знайти в київському бюджеті. Інше треба шукати в партнерів», – каже Харченко.
Іншим українським містам, таким, як Кривий Ріг, Миколаїв, Харків, теж треба займатися децентралізацією систем теплопостачання.
«Треба резервувати великі ТЕЦ меншими джерелами, розташованими децентралізовано по місту, які важче вразити і легше захистити. До прикладу, у Києві є 160 розподілених котелень, зараз будуються міні-ТЕЦ в значній кількості», – говорить Харченко.
Багато пунктів з цього плану стійкості, на думку експерта, можна встигнути зробити вже до наступного опалювального сезону.
«Якщо працювати вперто і прискіпливо, то можна встигнути достатньо, щоб зробити такі атаки абсолютно марними для ворога. Так, щоб вони просто розуміли, що пробити не вдасться», – сказав Харченко.
