Мабуть, «м’ясо» закінчується: офіцер 72-ї ОМБр про бої на Вовчанському напрямку
На Вовчанському напрямку ситуація залишається складною, однак українські військові вже третій місяць стримують російські штурми. Водночас інтенсивність атак останнім часом дещо зменшилася. Про це в ефірі Радіо Хартія розповів Танцор — офіцер відділення безпілотних комплексів 72 окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців.
«Якщо на початку грудня — січня було до 10 штурмових груп, від двох-трьох до 80 піхотинців, то зараз це до п’яти штурмових груп на день. Мабуть, «м’ясо» закінчується, або вони поповнюють свої втрати. Вони вже не сунуться в лоб, як це було раніше, а намагаються обходити флангово через лісові масиви й просочуватися між позиціями», — каже Танцор.
Втрати ворога і знищена техніка
За словами офіцера, від початку року підрозділи 72-ї ОМБр у своїй смузі відповідальності знищили близько тисячі російських військових. Також було пошкоджено 12 танків, 18 артилерійських гармат і реактивну систему залпового вогню «Град».
Особливою гордістю бійців став знищений на території противника важкий вогнеметний комплекс ТОС-1 «Сонцепьок».
Тактика ворога змінюється
Попри зменшення кількості штурмів, російські війська постійно адаптуються до умов бою та шукають слабкі місця в українській обороні.
«Ворог у нас підступний, але не дурний. Якщо раніше ми зустрічали штурми, де по десять танків могло їхати з піхотою на броні, то зараз у них немає таких ресурсів. Вони відправляють двійку-трійку піхоти, група рухається маршрутом, постійно звітує по радіо, і в якийсь момент натикається на наші позиції. Майже щодня відбуваються стрілецькі бої, і вони переважно гинуть. З десяти, в кращому випадку, доходять до якоїсь точки двоє», — говорить «Танцор».
Роль БПЛА і рельєфу місцевості
Ефективну оборону бригаді вдається тримати завдяки координації між підрозділами, комунікації з сусідніми частинами та активному використанню безпілотників. На боці Сил оборони також особливості місцевості.
«Місцевість у нас дозволяє краще оборонятися, бо рельєф гористий, яри, є домінуючі висоти. Піхоті потрібно підніматися знизу вгору, і це дозволяє нам їх виявляти й уражати. Плюс річка Сіверський Донець трохи стримує їх. Це теж допомагає», — сказав Танцор.
