Львівський театр ляльок відмовляється від звань «заслужений» і «народний артист»
Львівський академічний обласний театр ляльок оголосив про відмову від практики присвоєння почесних звань народних та заслужених артистів. Про те, наскільки вона є виправданою для сучасної української культури і чим її можна замінити — розповіла в ефірі Радіо Хартія театрознавиця та членкиня Коаліції дієвців культури Ірина Чужинова.
«Це радянський інструмент винагороди за лояльність державі»
Система присвоєння звань заслужених і народних артистів залишилася Україні у спадок від Радянського Союзу, де вона слугувала як заохочення від держави, нагадує Ірина Чужинова:
«Тоді вона працювала як інструмент винагороди за лояльність: ці звання давали за заслуги тим, кого любив не просто народ, а СРСР як держава. І це теж питання: чи має держава взагалі мати такі важелі у вигляді нагород у сфері мистецтва», — каже Чужинова.
За її словами, нині частина українських митців заслужено пишається цими званнями, інші ж цінують їх лише як надбавку у 20-40% до зарплатні — з наявності статусу заслуженого чи народного артиста відповідно.
«Якщо подивитися на списки нагороджених, то майже немає представників недержавного сектору. Вони самі себе забезпечують і не потребують таких привілеїв. Це показує дисбаланс між двома системами — державною та незалежною», — говорить Чужинова.
Як Львівський театр ляльок відтворює європейський досвід
Ірина Чужинова каже, що процес присвоєння звань є зараз забюрократизованим:
«Це не експертне нагородження, а проходження документів через інстанції аж до Офісу Президента. Львівський театр ляльок запропонував натомість створювати систему премій та мистецьких відзнак, які будуть прозорими, публічними та експертними».
Водночас в Україні вже існують альтернативні форми визнання, які театрознавиця називає не менш почесним для артистів, бо рішення щодо їх присвоєння ухвалюють експертні ради та журі, яке переглядає роботи:
«Це театральна премія імені Леся Курбаса, або національна премія імені Тараса Шевченка, що також надається в галузі театрального мистецтва. Наприклад, цього року її отримала в цьому році режисерка Харківського театру ляльок Оксана Дмитрієва. Ми можемо претендувати й на міжнародні премії, і вже маємо успіхи», — каже Чужинова.
Вона звернула увагу на кризу в культурному секторі, де відсутність комплексної підтримки з боку держави демотивує людей йти у професію:
«Дуже важко залучати висококваліфікованих людей, коли зарплати в культурі значно нижчі за інші сфери. Тому потрібна нова система підтримки, яка буде мотивувати митців залишатися в Україні».
На її думку, відмова від радянських звань — це не лише символічний жест декомунізації, а й практичний крок до європейських стандартів. Цим шляхом вже пройшли, наприклад, Польща та країни Балтії, які провели доволі жорсткі реформи у культурній сфері просто скасували ці звання:
«Якщо ми хочемо бути частиною європейського простору, ці трансформації невідворотні. Там просто не розуміють, що таке «заслужений» чи «народний» артист. Ми маємо пояснити себе світу через сучасні, зрозумілі інструменти», — сказала Ірина Чужинова.
