Люди звикли жити під обстрілами: як виживають прикордонні села Дергачівської громади
Російські війська продовжують тероризувати цивільне населення прикордонних населених пунктів Харківщини, створюючи критичні умови для життя та фактично блокуючи можливість регулярної доставки гуманітарної допомоги й евакуації. Про це в коментарі Радіо Хартія розповів голова Дергачівської міської військової адміністрації В’ячеслав Задоренко.
За його словами, у селах, що межують із територією Російської Федерації, нині залишається трохи більше 500 людей, переважно літнього віку.
«Ворог тероризує цивільне населення і створює неможливі умови для доставки гуманітарної допомоги. Населені пункти, які межують з територією Росії, не мають газу, часто не мають світла. Ситуація там вкрай складна», — говорить Задоренко.
Евакуація — лише за сприятливих умов
Завезти гуманітарну допомогу або здійснити евакуацію з прикордонних селищ складно через постійні обстріли та активність дронів.
«На сьогодні завести гуманітарну допомогу або здійснити евакуацію практично неможливо. Це можна зробити лише за певних погодних умов і у певний проміжок часу», — каже Задоренко.
Попри небезпеку, більшість людей не наважуються залишати домівки.
«Це люди поважного віку, які все життя наживали своє майно, мають худобу, домашніх тварин. Саме тварини дуже часто стримують людей від евакуації», — каже Задоренко.
Світло, пічне опалення і генератори
У Козачій Лопані частково зберігається електропостачання, однак газопостачання відсутнє. Водночас місцеві мешканці намагаються виживати за рахунок альтернативних джерел енергії.
«У людей є пічне опалення, генератори, повербанки. Є можливість підзарядити пристрої і при бажанні зігрітися. Але загалом відсутність газу й світла значно ускладнює життя», — говорить Задоренко.
Про співпрацю з окупантами і «побутовий сепаратизм»
В’ячеслав Задоренко також прокоментував ситуацію з мешканцями, які під час окупації співпрацювали з російською владою.
«Ті, хто займав керівні посади і отримував кошти від Росії, притягнуті до кримінальної відповідальності або втекли разом із російськими військовими. Залишився так званий побутовий сепаратизм — таких людей у селищах небагато, може, з десяток», — сказав Задоренко.
За його словами, абсолютна більшість тих, хто залишається, — це мирні мешканці, які не співпрацювали з окупантами.
Люди звикають жити під обстрілами
За роки повномасштабної війни люди, на жаль, адаптувалися до постійної небезпеки.
«Спочатку всім було моторошно, незрозуміло, як діяти. Потім ти звикаєш: починаєш відрізняти виходи, прильоти, калібр. І з часом навіть лякає тиша», — говорить Задоренко.
Він додає, що навіть прямі влучання по сусідніх будинках не завжди змушують людей погоджуватися на евакуацію.
«Людям пропонують евакуацію, а вони відповідають: “Наша хата ціла, ми залишаємося. Тут поховані наші рідні, тут наші тварини”», — каже Задоренко.
FPV-дрони і навчання на цивільних
Російські військові використовують прикордонні села як полігон для відпрацювання ударів дронами.
«Новоприбулі російські військові тренуються FPV-дронами фактично по наших місцевих мешканцях, щоб потім бути перекинутими на інші напрямки», — говорить Задоренко.
Коли все ж евакуюють
Евакуація відбувається переважно після руйнування житла або коли люди фізично не можуть залишатися в оселі.
«Тільки коли снаряд руйнує будинок і жити там неможливо, люди телефонують і дають заявку на евакуацію. Тоді ми вивозимо», — каже Задоренко.
Після Нового року з Козачої Лопані евакуювали вісім людей.
Куди вивозять людей і хто допомагає
Евакуйованих мешканців доправляють до Дергачів, а за потреби — до Харкова.
«У Дергачах ми не розміщуємо людей на постійне проживання — такої можливості немає. Тут вони можуть зігрітися, випити чаю, зателефонувати рідним, а далі їх везуть до Харкова», — розповів Задоренко.
У Харкові люди потрапляють до гуманітарних хабів, де отримують допомогу від держави та благодійних організацій.
«Працюють європейські донори, Червоний Хрест, ХАБ «Вокзал», інші організації. Людям надають продукти, гігієнічні набори, грошову допомогу, теплі речі, а також пропонують проживання в гуртожитках або розселення в інших громадах», — сказав В’ячеслав Задоренко.
