Ліси будуть горіти: промислова екологиня про пожежі, спричинені обстрілами
1 хвилина на читання
Бойові дії — артилерійські обстріли та бомбардування — підвищуть ризик пожеж у лісах прифронтових регіонів. Кількість займань і уражена площа зростають у спекотний літній сезон. Про це в ефірі Радіо Хартія розповіла Тетяна Тихомирова, промислова екологиня, доцентка кафедри Хімічної техніки та промислової екології Харківського політехнічного інституту. За її словами, у наближених до лінії фронту зонах гасити вогонь рятувальним загонам важко, оскільки через небезпеку вони не можуть працювати з повітря.
«Якби ми могли у прифронтових зонах піднімати гелікоптери і гасити лісові пожежі, як належить. Але наражати на небезпеку екіпажі ми не можемо, ми розуміємо, що це мішень. Тому це тільки гасіння за допомогою людей і автівок», — каже Тихомирова. Пожежних також обмежують військові: у замінованих зонах та забруднених нерозірваними боєприпасами лісах.
«Тому дуже часто люди скаржаться, що горить ліс – і нічого не робиться. Але ж є небезпека!» — пояснює Тихомирова. — «Коли починається спекотний період – пожеж буде більше. Найчастіше у Харківській області вони спричинені обстрілами, але іноді буває і людський фактор. Будуть горіти, нічого ми з цим не зробимо».
.
«Коли починається лісова пожежа – неважливо, що стало причиною. Будь-яка лісова пожежа – це катастрофа для локальної екосистеми. Вигорає лісова підстилка, вигорає сам ліс, ми маємо локальне дуже сильне забруднення повітря. Якщо немає вітру, воно не розноситься, локалізується. Якщо є вітер – маємо забруднення на значній території. Хоча екологи кажуть, краще хай буде вітер, хай воно розноситься, розсіюється», – каже Тихомирова.
Найбільшої шкоди лісові пожежі завдають рослинності, знищуючи її. Також втрачається родючий шар грунтів, який може відновитися, але дуже повільно. Критичним вогонь є для істот, які не можуть мігрувати на великі відстані:
«Звісно, це втрата всієї рослинності. Є одна – неопалима купина – рослина, яка виживає в пожежі. Всі інші, на жаль… Тварини частково рятуються, частково вони вже пішли з зони бойових дій. Ми розуміємо, що пішли великі ссавці – олені, кабани, якісь з птахів вже не будують гнізда. Але дрібна біота, яка важлива для грунтів — кроти, ховрашки, хробачки – вони нікуди не пішли, вони страждають від пожеж», – сказала екологиня.
Дивіться запис розмови в ефірі Радіо Хартія
