«Київ демонструє Лукашенку, що готовий діяти жорстко» — експерт про українські санкції проти диктатора Білорусі
Президент Володимир Зеленський заявив про введення санкцій проти самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка. Чому це сталося лише зараз і до яких наслідків це може призвести у розвитку відносин між двома країнами, в ефірі Радіо Хартія розповів Павло Радь, аналітик програми російських та білоруських студій Ради зовнішньої політики «Українська Призма».
«Лукашенко розмінює суверенітет Білорусі на збереження влади»
Серед основних причин запровадження санкцій проти Лукашенка — встановлення на території Білорусі ретрансляторів для навігації російських БПЛА, які завдають ударів по північно-західних регіонах України, зокрема по залізниці та критичній інфраструктурі, каже Радь.
«Зеленський сказав, що Лукашенко розмінює суверенітет своєї держави на збереження своєї влади і, відповідно, українська сторона буде відповідати на залученість Білорусі до підтримки російських військових операцій. Зокрема, на події 2022 року, коли ця країна стала плацдармом для російського наступу», — пояснює Радь.
Він також вважає, що нововведені санкції мають і символічний вимір:
«Фактично це сигнал Лукашенку: його роль у війні не залишиться безкарною. Україна демонструє, що готова діяти жорстко, навіть якщо Мінськ намагається уникати прямої участі у бойових діях. Білоруський ВПК працює на потреби російської армії. І тепер Київ офіційно визнає це загрозою. Санкції — це спосіб показати, що Україна не буде миритися з такою допомогою Кремлю», — сказав Радь.
«Лукашенко не готовий до реальних військових дій, тому Україна говорить з позиції сили»
За словами Павла Радя, санкції проти Лукашенка — лише частина ширшої стратегії України щодо Білорусі:
«Ми бачимо активізацію Києва на цьому напрямку. Зеленський планує зустріч зі Світланою Тихановською, а МЗС анонсувало перегляд підходів до Мінська».
Радь також звертає увагу на міжнародний контекст: з кінця 2024 року Білорусь веде консультації з Вашингтоном. Лукашенко навіть пішов на певні поступки — випустив близько 200 політв’язнів, серед яких опозиціонери Марія Колєснікова, Сергій Тихановський та Віктор Бабарико. У відповідь США частково зняли санкції, зокрема ті, що стосувалися авіакомпанії «Белавіа» та калійних добрив.
Павло Радь підкреслює, що Україна тривалий час ігнорувала білоруський фактор, але тепер ситуація змінюється:
«Офіційний Київ починає діяти з позиції сили. Ризик прямої участі Мінська у війні нині низький, адже Лукашенко не готовий до реальних військових дій. Це поставило б його режим під загрозу. Тому Україна може дозволити собі більш активну політику, і на фоні закриття білоруського кордону з боку Литви та Польщі українські дії виглядаю цілком виправданими».
