Харківські театри працюють у складних умовах через нестачу фінансування та відсутність укриттів — актор
Театральна сфера Харківщини нині переживає складний період. Через повномасштабну війну митці зіштовхнулися не лише з проблемами фінансування, а й із браком безпечних умов для роботи та проведення вистав. Про це розповів актор театру ляльок, композитор і музикант Павло Савєльєв.
За його словами, державні театри змушені буквально виживати, адже підтримка з боку держави суттєво обмежена.
«Якщо говорити про наш театр, зараз насправді дуже скрутні часи, принаймні в Харківському регіоні. Театр змушений якось виживати, бо з фінансуванням у нас великі проблеми, особливо з боку державного сектору», — зазначає Савєльєв.
Окремою проблемою залишається відсутність облаштованих укриттів, через що театри не можуть повноцінно працювати у власних приміщеннях.
«Формально укриття ніби й існують, але, на жаль, влада не дуже йде нам назустріч. Державні театри так і не забезпечили повноцінними укриттями або хоча б умовами для їх організації», — говорить актор.
За його словами, навіть ті укриття, які вдалося частково облаштувати, не відповідають усім технічним вимогам, через що театри не отримують дозволів на роботу.
«У самому театрі працювати заборонено, бо є перелік технічних вимог: радіаційна безпека, інші умови. Щось ми зробили, укриття наче організували, але дозволів усе одно немає. Лише нещодавно театр Шевченка зміг облаштувати укриття і почати там грати», — пояснює Савєльєв.
Попри складні умови, колектив театру продовжує культурну роботу, зокрема виїжджає з виставами до деокупованих населених пунктів Харківщини.
«Ми їздили з виставою по деокупованих селах і продовжуємо цю роботу, хоча зараз уже не так активно, як два роки тому. Тоді це було надзвичайно актуально, але насправді актуально й нині», — каже актор.
За його словами, мешканці деокупованих територій, особливо діти, часто не мають змоги приїхати до великих міст, щоб побачити театральні вистави.
«Це глибинки, звідки дітей не повезуть до Харкова подивитися мистецтво. Тому ми самоорганізовуємося, шукаємо простір, де можна грати», — додає Савєльєв.
