Гарантії, приватні банки і Орбан: що гальмує рішення щодо російських активів — коментар політолога
У європейських інституціях продовжуються суперечки щодо механізму використання заморожених російських активів на користь України. Країни ЄС не можуть погодити спільний підхід, а ключовим стримувальним фактором стали ризики можливих претензій з боку Росії після завершення війни. Про це в коментарі Радіо Хартія розповів кандидат політичних наук Ярослав Телешун.
Країни з великими активами РФ — найбільш обережні
За словами експерта, сьогодні простежується пряма залежність між обсягами заморожених російських активів у країні та її ставленням до ідеї їх використання.
«Ми бачимо динаміку, що чим більше держава має заморожених російських активів, тим обережніше ставиться до їх використання. Якщо активів майже немає — країна набагато відкритіша до такого рішення», — пояснює Телешун.
Серйозне занепокоєння викликає ризик того, що Росія після війни вимагатиме повернення цих коштів через міжнародні арбітражі.
«Їх цікавить гарантія від інших країн Європейського Союзу, які могли би гарантувати те, що ці кошти у випадку, якщо Росія після завершення війни просить повернути, будуть повернуті не тільки за рахунок Бельгії і бельгійських платників податків, а, власне, за рахунок всього Європейського Союзу і всіх країн-членів ЄС», — каже експерт.
Французький приватний сектор блокує рішення уряду
Ще одна складність — у тому, що частина активів зберігається у приватних банках.
«У Франції уряд і президент Макрон схвалюють передачу заморожених активів Україні. Але приватні банки заявляють, що не збираються продавати ці кошти, бо мають зобов’язання перед клієнтами», — наголошує Телешун.
Це створює правові та політичні бар’єри, які країни ЄС поки не здатні швидко подолати.
Час критичний: Україні кошти можуть знадобитися вже навесні 2026 року
Телешун наголошує, що сумнівів у тому, що Європейський Союз ухвалить рішення щодо використання російських активів, немає. Однак формат і обсяг цієї допомоги залишаються невизначеними.
«Немає сумнівів, що Європейський Союз прийме рішення щодо використання тих чи інших активів. Який це буде формат і який обсяг — наразі важко сказати. Розглядається і повна сума, і близько 90 мільярдів під гарантії окремих країн ЄС, що могло б прискорити надання необхідної для Києва підтримки».
Телешун наголошує: питання не лише у сумі, а у швидкості рішень.
«ЄС може вирішити, що дасть нам ці кошти через пів року. Але чи не буде це запізно? За оцінками експертів, Україні вони можуть бути потрібні вже навесні 2026 року через ризик серйозного бюджетного дефіциту», — каже він.
На його думку, кошти ЄС можуть стати вирішальними у питаннях виживання держави та продовження опору російській агресії.
Переговорний процес
Прокоментував експерт і перемовини щодо «мирного плану», які Київ обговорює з партнерами.
«Зустрічі відбуваються, але реальних формулювань поки немає. Ми бачимо багато шуму, але не бачимо конкретних пунктів, які можна оцінити», — пояснює Телешун.
Він додав, що президент Зеленський чітко наголосив партнерам: питання території може вирішувати лише український народ на референдумі.
Щодо самих формулювань мирного плану — вони залишаються невідомими.
«Всі обговорення, які ми бачили, — це лише ті 28 пунктів, що існували раніше. Після їх редукції до 19-ти та появи нових блоків, конкретних текстів ніхто не оприлюднював», — каже експерт.
Телешун підсумовує:
«У мене немає сумнівів, що рішення щодо використання активів РФ буде прийняте. Питання лише в швидкості. А це — не найсильніша сторона ЄС».
