Евакуація з прифронтових громад триває щодня: як працює гуманітарний ланцюг на Харківщині
Евакуація з прифронтових громад Харківської області відбувається щоденно, навіть у вихідні та за складних погодних умов. До процесу залучені волонтери, гуманітарні працівники, підрозділи Національної поліції та ДСНС. Про це в коментарі Радіо Хартія розповів керівник БО «Координаційний гуманітарний центр» Євген Коляда.
«Евакуація триває кожен день. Навіть у складних погодних умовах і у вихідні. Волонтери, підрозділи Національної поліції, ДСНС, гуманітарні працівники — всі працюють. Це планова, щоденна евакуація», — говорить Коляда.
Основні напрямки евакуації
За словами Коляди, нині основна робота зосереджена на Куп’янському, Вовчанському напрямках та в районі Борової. Водночас організована евакуація безпосередньо з Куп’янська вже давно не проводиться через безпекову ситуацію. Проте трапляються поодинокі випадки, коли люди виходять пішки.
«Бувають ситуації, коли люди самостійно виходять із Куп’янська або з лівого берега Осколу. Нещодавно сім’я з чотирьох осіб ішла пішки дві доби. Волонтери підібрали їх, доправили до транзитного центру та надали всю необхідну допомогу», — каже Коляда.
Подібний випадок стався і з двома людьми з Куп’янська-Вузлового, які йшли пішки три доби та вийшли до українських військових.
«Військові помітили їх, доставили у безпечне місце, далі була залучена Національна поліція, «Білі янголи», і вже потім — волонтери. Це чітко налагоджений ланцюг взаємодії», — говорить Коляда.
Статистика евакуації
За перші два тижні цього місяця з прифронтових територій евакуювали 230 осіб. Серед них — 136 жінок, 94 чоловіки, 108 людей похилого віку та 14 дітей. Для порівняння, лише за грудень було евакуйовано 1 981 людину, з яких 842 — літні люди та 303 — діти.
Зони безпеки та роль гуманітарних організацій
Координаційний гуманітарний центр працює в межах міжнародного гуманітарного права, тому діяльність гуманітарних місій чітко розмежована за зонами безпеки.
«Ми умовно поділяємо населені пункти на три зони. Червона зона — це так звана “кілзона”, де працюють військові та поліція. Ми туди заїжджати не можемо, бо не маємо зброї чи антидронових засобів. Росіяни обстрілюють усе, що рухається», — каже Коляда.
Помаранчева зона охоплює території за 15–20 кілометрів від лінії зіткнення, жовта — понад 30 кілометрів. Саме там гуманітарні місії можуть працювати за погодженням з обласною військовою адміністрацією та цивільно-військовим співробітництвом.
«Ми — друге плече евакуації. Там, де можуть працювати гуманітарні працівники, ми підхоплюємо людей і доводимо процес до кінця», — говорить Коляда.
Професійні евакуаційні команди та броньований транспорт
За словами керівника центру, волонтерська евакуація давно переросла у професійну діяльність.
«Це вже не просто волонтери. Це досвідчені професійні команди. У нас є окремий броньований флот — вісім броньованих автівок, і цього року ми плануємо збільшити його ще на десять», — каже Коляда.
Загалом до евакуації лише в Харківській області залучені близько 30 благодійних та громадських організацій.
Гаряча лінія 203 та нова система інформування
Одним із ключових викликів залишається інформування населення. Для цього працює цілодобова гаряча лінія з коротким номером 203, на якій працюють 37 співробітників.
«Людина може просто подзвонити, поставити будь-яке запитання — про евакуацію, майбутнє, житло. Якщо вона готова евакуюватися, заявка верифікується і протягом 24 годин людину забирають», — говорить Коляда.
Наразі лінія працює в Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській та Донецькій областях, з перспективою розширення на всю лінію бойового зіткнення.
Фокус на завчасне інформування
Координаційний гуманітарний центр спільно з обласною військовою адміністрацією планує проводити консультаційні сесії в громадах, які потенційно можуть підлягати евакуації.
«Ключове — дати людям завчасну, повну інформацію. Більшість тих, хто залишається до останнього, називають дві причини: брак інформації та небажання покидати дім.
Якщо з другим ми нічого не можемо зробити, то перше — цілком у наших силах», — сказав Коляда.
Для цього планують залучати психологів, поширювати інформаційні матеріали, SMS-сповіщення, а також використовувати планшети з базою понад 1 500 місць тимчасового проживання по всій Україні.
